|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/utj.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74 Вплив дисліпідемії на ефективність гіпотензивної терапії у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу і гіпертонічною хворобоюВ.А. Чернишов, О.В. Бабенко, І.А. ВалентиноваДУ «Національний інститут терапії імені Л.Т. Малої НАМН України», Харків |
---|
Ключові слова: гіпотензивна терапія, цукровий діабет 2 типу, дисліпідемія.
Список літератури:
1. Березин А. Е. Терапевтический потенциал амлодипина у пациентов с кардиоваскулярными заболеваниями // Укр. мед. часопис. — 2013. — № 2 (94). — С. 101—106.
2. Воронков Л. Г., Вайда Л. С., Паращенюк Л. П. Приверженность к лечению как ключевая предпосылка к снижению риска сердечно-сосудистых осложнений. Опыт применения фиксированной комбинации левовращающего амлодипина и аторвастатина у пациентов с артериальной гипертензией высокого риска // Артериальная гипертензия. — 2014. — № 1 (33). — С. 9—13.
3. Купчинская Е. Г. Блокаторы рецепторов ангиотензина в лечении артериальной гипертензии // Кардиология: от науки к практике. — 2015. — № 1 (14). — С. 67—93.
4. Нальотова О. М. Багатофакторний аналіз прогнозування ефективності різних варіантів фармакотерапії у пацієнтів із гіпертонічною хворобою, асоційованою з інсулінорезистентністю // Укр. мед. часопис. — 2014. — № 5 (103). — С. 139—143.
5. Окороков А. Н. Эффективность комбинированной антигипертензивной терапии у больных артериальной гипертензией (препарат Амлесса) // Здоров’я України. — 2015. — № 21 (370). — С. 53—54.
6. Остроумова О. Д., ЗыковаА. А. Лечение артериальной гипертонии при метаболическом синдроме // Артериальная гипертензия. — 2012. — № 3 (23). — С. 19—25.
7. Радченко О. М. Метаболічні ефекти β-блокаторів // Рациональная фармакотерапия. — 2011. — № 3 (20). — С. 18—26.
8. Сіренко Ю. М., Рековець О. Л. Артеріальна гіпертензія та застосування статинів у світлі нових досліджень та рекомендацій // Артериальная гипертензия. — 2015. — № 2 (40). — С. 23—31.
9. Сиренко Ю. Н., Радченко А. Д., Слащева Т. Г. Стратификация риска пациентов с артериальной гипертензией и сахарным диабетом 2-го типа: результаты украинского многоцентрового обсервационного исследования СТАТУС // Артериальная гипертензия. — 2014. — № 2 (34). — С. 9—19.
10. Фадєєнко Г. Д., Чернишов В. А. Коморбідна патологія, що впливає на серцево-судинний ризик у постінфарктних хворих // Укр. тер. журн. — 2014. — № 2. — С. 10—20.
11. Briasoulis A. Antihypertensive effects of statins: a meta-analysis of prospective controlled studies // J. Clin. Hypertens. — 2013. — Vol. 15. — P. 310—320.
12. Chan D. S., Watts G. F. Dyslipidaemia in the metabolic syndrome and type 2 diabetes: Pathogenesis, priorities, pharmacotherapies // Expert. Opin. Pharmacother. — 2011. — Vol. 12. — P. 13—30.
13. Drapala A., Sikora M., Ufnal M. Statins, the renin—angiotensin—aldosterone system and hypertension — a tale of another beneficial effect of statins // J. Renin. Angiotensin. Aldosteron Syst. — 2014. — Vol. 15. — P. 250—258.
14. ESC Guidelines on diabetes, pre-diabetes, and cardiovascular disease developed in collaboration with the EASD // Eur. Heart J. — 2013. — Vol. 34. — P. 3035—3087.
15. ESH/ESC 2013 Guidelines for the management of arterial hypertension. The Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of hypertension (ESH) and of the European Society of Cardiology (ESC) // J. Hypertension. — 2013. — Vol. 31. — P. 1281—1357.
16. Fox C., Golden S., Anderson C. et al. Update on Prevention of Cardiovascular Disease in Adult with type 2 Diabetes Mellitus in Light of Recent Evidence: A Scientific Statement from the American Heart Association and the American Diabetes Association // Circulation. — 2015. — Vol. 132. — P. 691—718.
17. Standards of Medical Care in Diabetes — 2013. American diabetes association // Diabetes Care. — 2013. — Vol. 36 (Suppl. 1). — P. S 11—S 66.
18. The Task Force for the management of dyslipidaemias of the European Society of Cardiology (ESC) and European Atherosclerosis Society (EAS) // Eur. Heart J. — 2011. — Vol. 32. — P. 1769—1818.
19. Watts G. F., Karpe F. Triglycerides and atherogenic dyslipidemia: Extending treatment beyond statins in the high-risk cardiovascular patient // Heart. — 2011. — Vol. 97. — P. 350—356.
Інше: Чернишов Володимир Анатолійович
д. мед. н., пров. наук. співр. відділу популяційних досліджень
61039, м. Харків, просп. Л. Малої, 2а
Тел. (057) 373-90-66
Стаття надійшла до редакції 12 жовтня 2016 р.
|
Влияние дислипидемии на эффективность гипотензивной терапии у пациентов с сахарным диабетом 2 типа и гипертонической болезньюВ. А. Чернышов, О. В. Бабенко, И. А. ВалентиноваГУ «Национальный институт терапии имени Л. Т. Малой НАМН Украины», Харьков |
---|
Ключевые слова: гипотензивная терапия, сахарный диабет 2 типа, дислипидемия.
Список литературы:
1. Березин А. Е. Терапевтический потенциал амлодипина у пациентов с кардиоваскулярными заболеваниями // Укр. мед. часопис. — 2013. — № 2 (94). — С. 101—106.
2. Воронков Л. Г., Вайда Л. С., Паращенюк Л. П. Приверженность к лечению как ключевая предпосылка к снижению риска сердечно-сосудистых осложнений. Опыт применения фиксированной комбинации левовращающего амлодипина и аторвастатина у пациентов с артериальной гипертензией высокого риска // Артериальная гипертензия. — 2014. — № 1 (33). — С. 9—13.
3. Купчинская Е. Г. Блокаторы рецепторов ангиотензина в лечении артериальной гипертензии // Кардиология: от науки к практике. — 2015. — № 1 (14). — С. 67—93.
4. Нальотова О. М. Багатофакторний аналіз прогнозування ефективності різних варіантів фармакотерапії у пацієнтів із гіпертонічною хворобою, асоційованою з інсулінорезистентністю // Укр. мед. часопис. — 2014. — № 5 (103). — С. 139—143.
5. Окороков А. Н. Эффективность комбинированной антигипертензивной терапии у больных артериальной гипертензией (препарат Амлесса) // Здоров’я України. — 2015. — № 21 (370). — С. 53—54.
6. Остроумова О. Д., ЗыковаА. А. Лечение артериальной гипертонии при метаболическом синдроме // Артериальная гипертензия. — 2012. — № 3 (23). — С. 19—25.
7. Радченко О. М. Метаболічні ефекти β-блокаторів // Рациональная фармакотерапия. — 2011. — № 3 (20). — С. 18—26.
8. Сіренко Ю. М., Рековець О. Л. Артеріальна гіпертензія та застосування статинів у світлі нових досліджень та рекомендацій // Артериальная гипертензия. — 2015. — № 2 (40). — С. 23—31.
9. Сиренко Ю. Н., Радченко А. Д., Слащева Т. Г. Стратификация риска пациентов с артериальной гипертензией и сахарным диабетом 2-го типа: результаты украинского многоцентрового обсервационного исследования СТАТУС // Артериальная гипертензия. — 2014. — № 2 (34). — С. 9—19.
10. Фадєєнко Г. Д., Чернишов В. А. Коморбідна патологія, що впливає на серцево-судинний ризик у постінфарктних хворих // Укр. тер. журн. — 2014. — № 2. — С. 10—20.
11. Briasoulis A. Antihypertensive effects of statins: a meta-analysis of prospective controlled studies // J. Clin. Hypertens. — 2013. — Vol. 15. — P. 310—320.
12. Chan D. S., Watts G. F. Dyslipidaemia in the metabolic syndrome and type 2 diabetes: Pathogenesis, priorities, pharmacotherapies // Expert. Opin. Pharmacother. — 2011. — Vol. 12. — P. 13—30.
13. Drapala A., Sikora M., Ufnal M. Statins, the renin—angiotensin—aldosterone system and hypertension — a tale of another beneficial effect of statins // J. Renin. Angiotensin. Aldosteron Syst. — 2014. — Vol. 15. — P. 250—258.
14. ESC Guidelines on diabetes, pre-diabetes, and cardiovascular disease developed in collaboration with the EASD // Eur. Heart J. — 2013. — Vol. 34. — P. 3035—3087.
15. ESH/ESC 2013 Guidelines for the management of arterial hypertension. The Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of hypertension (ESH) and of the European Society of Cardiology (ESC) // J. Hypertension. — 2013. — Vol. 31. — P. 1281—1357.
16. Fox C., Golden S., Anderson C. et al. Update on Prevention of Cardiovascular Disease in Adult with type 2 Diabetes Mellitus in Light of Recent Evidence: A Scientific Statement from the American Heart Association and the American Diabetes Association // Circulation. — 2015. — Vol. 132. — P. 691—718.
17. Standards of Medical Care in Diabetes — 2013. American diabetes association // Diabetes Care. — 2013. — Vol. 36 (Suppl. 1). — P. S 11—S 66.
18. The Task Force for the management of dyslipidaemias of the European Society of Cardiology (ESC) and European Atherosclerosis Society (EAS) // Eur. Heart J. — 2011. — Vol. 32. — P. 1769—1818.
19. Watts G. F., Karpe F. Triglycerides and atherogenic dyslipidemia: Extending treatment beyond statins in the high-risk cardiovascular patient // Heart. — 2011. — Vol. 97. — P. 350—356.
Дополнительная информация:
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Українська
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/utj.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74 Прогностичне значення поліморфізму генів тромбоцитарних рецепторів для оцінки ризику розвитку несприятливих серцево-судинних подій у хворих на ішемічну хворобу серцяО. Є. Запровальна, Т. М. Бондар, В. В. Рябуха, Е. М. Сердобінська-Канівець, О. В. Ткаченко, Т. Г. ОврахДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України», Харків |
---|
Ключові слова: поліморфізм, гени рецепторів тромбоцитів TBXA2R і ITGА2, серцево-судинні події, ішемічна хвороба серця.
Список літератури:
1. Гланц С. Медико-биологическая статистика / М.: Практика, 1999. — 459 с.
2. Agundez J. A., C. Martinez, D. Perez-Sala et al. Pharmacogenomics in aspirin intolerance // Curr. Drug. Metab. — 2009. — Vol. 10 (9). — P. 998—1008.
3. Cui H., Lin S., Chen X. et al. Correlation Between SNPs in Candidate Genes and VerifyNow-Detected Platelet Responsiveness to Aspirin and Clopidogrel Treatment // Cardiovasc. Drugs. Ther. — 2015. — Vol. 29 (2). — P. 137—146.
4. De Servi S., Servi, Crimi G., Calabrò P. et al. Relationship between diabetes, platelet reactivity, and the SYNTAX score to one-year clinical outcome in patients with non-ST-segment elevation acute coronary syndrome undergoing percutaneous coronary intervention // EuroIntervention. — 2016. — Vol. 12 (3). — P. 312—318.
5. Feher G., Feher A., Pusch G. et al. The genetics of antiplatelet drug resistance // Clin. Genet. — 2009. — Vol. 75. — P. 1—18.
6. Strisciuglio T., Gioia G., Biase C. et al. Genetically Determined Platelet Reactivity and Related Clinical Implications // High Blood Press. Cardiovasc. Prev. — 2015. — Vol. 22 (3). — P. 257—264.
7. Lu J. X., Lu Z. Q., Zhang S. L. et al. Polymorphism in Integrin ITGA2 is Associated with Ischemic Stroke and Altered Serum Cholesterol in Chinese Individuals // Balkan. Med. J. — 2014. — Vol. 31 (1). — P. 55—59.
8. Shao J., Fu Y., Yang W. et al. Thromboxane A2 receptor polymorphism in association with cerebral infarction and its regulation on platelet function // Currю Neurovasc. Res. — 2015. — Vol. 12 (1). — P. 15—24.
9. Kunicki T. J., Williams S. A., Salomon D. R. et al. Genetics of platelet reactivity in normal, healthy individuals // J. Thromb. Haemost. — 2009. — Vol. 7. — P. 2116—2122.
10. Gao F., Wang Z. X., Men J. L. et al. Effect of polymorphism and type II diabetes on aspirin resistance in patients with unstable coronary artery disease // Chin. Med. J. (Engl). — 2011. — Vol. 124 (11). — P. 1731—1734.
11. Gleim S., Stitham J., Tang W. H. et al. Human thromboxane A2 receptor genetic variants: in silico, in vitro and «in platelet» analysis // PLoS One. — 2013. — Vol. 8 (6). — P. e67314.— Doi: 10.1371/journal.pone.0067314.
12. Goodman T., Ferro A., Sharma P. Pharmacogenetics of aspirin resistance: a comprehensive systematic review // Br. J. Clin. Pharm. — 2008. — Vol. 66 (2). — P. 222—232.
13. Pina-Cabral L. B., Carvalhais V., Mesquita B. et al. Allelic and genotypic frequencies of platelet glycoprotein polymorphisms in a Portuguese population // Rev. Port. Cardiol. — 2013. — Vol. 32 (2). — P. 111—115.
14. Postula M., Kaplon-Cieslicka A., Rosiak M. et al. Genetic determinants of platelet reactivity during acetylsalicylic acid therapy in diabetic patients: evaluation of 27 polymorphisms within candidate genes // J. Thromb. Haemost. — 2011. — Vol. 9 (11). — P. 2291—2301.
15. Rodriguez S. M., Gaunt T. R., Day I. N. Hardy-Weinberg Equilibrium Testing of Biological Ascertainment for Mendelian Randomization Studies // Amer. J. Epidemiol. — 2009.— Doi 10.1093/aje/kwn359.
16. Wang Z., Gao F., Men J. et al. Polymorphisms and high on-aspirin platelet reactivity after off-pump coronary artery bypass grafting // Scand. Cardiovasc. J. — 2013. — Vol. 47 (4). — P. 194—199.
Інше: Запровальна Ольга Євгеніївна
к. мед. н., ст. наук. співр. відділу атеросклерозу та ішемічної хвороби серця
61039, м. Харків, просп. Любові Малої, 2а
Тел. (057) 373-90-34
E-mail: zaprovalna@mail.ru
Стаття надійшла до редакції 14 жовтня 2016 р.
|
Прогностическое значение полиморфизма генов тромбоцитарных рецепторов для оценки риска развития неблагоприятных сердечно-сосудистых событий у больных ишемической болезнью сердцаО. Е. Запровальная, Т. Н. Бондарь, В. В. Рябуха, Э. Н. Сердобинская-Канивец, О. В. Ткаченко, Т. Г. ОврахГУ «Национальный институт терапии имени Л. Т. Малой НАМН Украины», Харьков |
---|
Ключевые слова: полиморфизм, гены рецепторов тромбоцитов TBXA2R и ITGА2, сердечно-сосудистые события, ишемическая болезнь сердца.
Список литературы:
1. Гланц С. Медико-биологическая статистика / М.: Практика, 1999. — 459 с.
2. Agundez J. A., C. Martinez, D. Perez-Sala et al. Pharmacogenomics in aspirin intolerance // Curr. Drug. Metab. — 2009. — Vol. 10 (9). — P. 998—1008.
3. Cui H., Lin S., Chen X. et al. Correlation Between SNPs in Candidate Genes and VerifyNow-Detected Platelet Responsiveness to Aspirin and Clopidogrel Treatment // Cardiovasc. Drugs. Ther. — 2015. — Vol. 29 (2). — P. 137—146.
4. De Servi S., Servi, Crimi G., Calabrò P. et al. Relationship between diabetes, platelet reactivity, and the SYNTAX score to one-year clinical outcome in patients with non-ST-segment elevation acute coronary syndrome undergoing percutaneous coronary intervention // EuroIntervention. — 2016. — Vol. 12 (3). — P. 312—318.
5. Feher G., Feher A., Pusch G. et al. The genetics of antiplatelet drug resistance // Clin. Genet. — 2009. — Vol. 75. — P. 1—18.
6. Strisciuglio T., Gioia G., Biase C. et al. Genetically Determined Platelet Reactivity and Related Clinical Implications // High Blood Press. Cardiovasc. Prev. — 2015. — Vol. 22 (3). — P. 257—264.
7. Lu J. X., Lu Z. Q., Zhang S. L. et al. Polymorphism in Integrin ITGA2 is Associated with Ischemic Stroke and Altered Serum Cholesterol in Chinese Individuals // Balkan. Med. J. — 2014. — Vol. 31 (1). — P. 55—59.
8. Shao J., Fu Y., Yang W. et al. Thromboxane A2 receptor polymorphism in association with cerebral infarction and its regulation on platelet function // Currю Neurovasc. Res. — 2015. — Vol. 12 (1). — P. 15—24.
9. Kunicki T. J., Williams S. A., Salomon D. R. et al. Genetics of platelet reactivity in normal, healthy individuals // J. Thromb. Haemost. — 2009. — Vol. 7. — P. 2116—2122.
10. Gao F., Wang Z. X., Men J. L. et al. Effect of polymorphism and type II diabetes on aspirin resistance in patients with unstable coronary artery disease // Chin. Med. J. (Engl). — 2011. — Vol. 124 (11). — P. 1731—1734.
11. Gleim S., Stitham J., Tang W. H. et al. Human thromboxane A2 receptor genetic variants: in silico, in vitro and «in platelet» analysis // PLoS One. — 2013. — Vol. 8 (6). — P. e67314.— Doi: 10.1371/journal.pone.0067314.
12. Goodman T., Ferro A., Sharma P. Pharmacogenetics of aspirin resistance: a comprehensive systematic review // Br. J. Clin. Pharm. — 2008. — Vol. 66 (2). — P. 222—232.
13. Pina-Cabral L. B., Carvalhais V., Mesquita B. et al. Allelic and genotypic frequencies of platelet glycoprotein polymorphisms in a Portuguese population // Rev. Port. Cardiol. — 2013. — Vol. 32 (2). — P. 111—115.
14. Postula M., Kaplon-Cieslicka A., Rosiak M. et al. Genetic determinants of platelet reactivity during acetylsalicylic acid therapy in diabetic patients: evaluation of 27 polymorphisms within candidate genes // J. Thromb. Haemost. — 2011. — Vol. 9 (11). — P. 2291—2301.
15. Rodriguez S. M., Gaunt T. R., Day I. N. Hardy-Weinberg Equilibrium Testing of Biological Ascertainment for Mendelian Randomization Studies // Amer. J. Epidemiol. — 2009.— Doi 10.1093/aje/kwn359.
16. Wang Z., Gao F., Men J. et al. Polymorphisms and high on-aspirin platelet reactivity after off-pump coronary artery bypass grafting // Scand. Cardiovasc. J. — 2013. — Vol. 47 (4). — P. 194—199.
Дополнительная информация:
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Російська
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/utj.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74 Ефективність і переносимість метотрексату у хворих на саркоїдоз із протипоказаннями або резистентністю до глюкокортикостероїдної терапіїВ.К. Гаврисюк, Є.О. Меренкова, Г.Л. Гуменюк, О.В. Биченко, Я.О. Дзюблик, С.І. Лещенко, А.І. Ячник, О.А. Беренда, Н.Д. Морська, О.В. Страфун, О.В. ШадрінаДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г. Яновського НАМН України», Київ |
---|
Ключові слова: саркоїдоз органів дихання, глюкокортикостероїди, метотрексат, ефективність, переносимість.
Список літератури: Список литературы
1. Гаврисюк В.К., Гуменюк Г.Л., Меренкова Е.А., Быченко О.В. Показания к применению глюкокортикостероидов в лечении больных саркоидозом органов дыхания // Укр. пульмонол. журн.— 2015.— № 4.— С. 5—8.
2. Саркоидоз органов дыхания / Под ред. В.К. Гаврисюка.— К., 2015.— 192 с.
3. Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Саркоїдоз» / Наказ МОЗ України № 634 від 08.09.2014.
4. Baughman R.P., Judson M.A., Teirstein A. et al. Presenting characteristics as predictors of duration of treatment of sarcoidosis // QJM.— 2006.— Vol. 99.— P. 307—315.
5. Baughman R.P., M. Drent The Treatment of Pulmonary Sarcoidosis // Pulmonary sarcoidosis. M.A. Judson Editor.— Humana Press — brand of Springer, 2014.— P. 41—64.
6. Baughman R.P., Winget D.B., Lower E.E. Methotrexate is steroid sparing in acute sarcoidosis: results of double blind, randomized trial // Sarcoidosis Vasc. Diffuse Lung Dis.— 2000.— Vol. 17.— P. 60—66.
7. Cremers J.P., Drent M., Bast A. et al. Multinational evidence-based World Association of Sarcoidosis and Other Granulomatous Disorders recommendations for the use of methotrexate in sarcoidosis: integrating systematic literature research and expert opinion of sarcoidologists worldwide // Curr. Opin. Pulm. Med.— 2013.— Vol. 19.— P. 545—561.
8. Gibson G.J., Prescott R.J., Muers M.F. et al. British Thoracic Society Sarcoidosis study: effects of long term corticosteroid treatment // Thorax.— 1996.— Vol. 51.— P. 238—247.
9. Pietinalho A., Tukiainen P., Haahtela T. et al. The Finish Pulmonary Sarcoidosis Study Group. Early treatment of study II sarcoidosis improves 5-year pulmonary function // Chest.— 2002.— Vol. 121.— P. 24—31.
10. Rizzato G., Montemurro L., Colombo P. The late follow-up of chronic sarcoid patients previously treated with corticosteroids // Sarcoidosis.— 1998.— Vol. 15.— P. 52—58.
11. Schutt A.C., Bullington W.M., Judson M.A. Pharmacotherapy for pulmonary sarcoidosis: a Delphi consensus study // Respir. Med.— 2010.— Vol. 104 (5).— P. 717—723.
12. Veltkamp M., Grutters J.C. The pulmonary manifestations of sarcoidosis // Pulmonary sarcoidosis. M.A. Judson Editor.— Humana Press — brand of Springer, 2014.— P. 19—40.
|
Эффективность и переносимость метотрексата у больных саркоидозом с противопоказаниями или резистентностью к глюкокортикостероидной терапииВ.К. Гаврисюк, Е.А. Меренкова, Г.Л. Гуменюк, О.В. Быченко, Я.А. Дзюблик, С.И. Лещенко, А.И. Ячник, Е.А. Беренда, Н.Д. Морская, О.В. Страфун, О.В. ШадринаГУ «Национальный институт фтизиатрии и пульмонологии |
---|
Ключевые слова: саркоидоз органов дыхания, глюкокортикостероиды, метотрексат, эффективность, переносимость.
Список литературы: Список литературы
1. Гаврисюк В.К., Гуменюк Г.Л., Меренкова Е.А., Быченко О.В. Показания к применению глюкокортикостероидов в лечении больных саркоидозом органов дыхания // Укр. пульмонол. журн.— 2015.— № 4.— С. 5—8.
2. Саркоидоз органов дыхания / Под ред. В.К. Гаврисюка.— К., 2015.— 192 с.
3. Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Саркоїдоз» / Наказ МОЗ України № 634 від 08.09.2014.
4. Baughman R.P., Judson M.A., Teirstein A. et al. Presenting characteristics as predictors of duration of treatment of sarcoidosis // QJM.— 2006.— Vol. 99.— P. 307—315.
5. Baughman R.P., M. Drent The Treatment of Pulmonary Sarcoidosis // Pulmonary sarcoidosis. M.A. Judson Editor.— Humana Press — brand of Springer, 2014.— P. 41—64.
6. Baughman R.P., Winget D.B., Lower E.E. Methotrexate is steroid sparing in acute sarcoidosis: results of double blind, randomized trial // Sarcoidosis Vasc. Diffuse Lung Dis.— 2000.— Vol. 17.— P. 60—66.
7. Cremers J.P., Drent M., Bast A. et al. Multinational evidence-based World Association of Sarcoidosis and Other Granulomatous Disorders recommendations for the use of methotrexate in sarcoidosis: integrating systematic literature research and expert opinion of sarcoidologists worldwide // Curr. Opin. Pulm. Med.— 2013.— Vol. 19.— P. 545—561.
8. Gibson G.J., Prescott R.J., Muers M.F. et al. British Thoracic Society Sarcoidosis study: effects of long term corticosteroid treatment // Thorax.— 1996.— Vol. 51.— P. 238—247.
9. Pietinalho A., Tukiainen P., Haahtela T. et al. The Finish Pulmonary Sarcoidosis Study Group. Early treatment of study II sarcoidosis improves 5-year pulmonary function // Chest.— 2002.— Vol. 121.— P. 24—31.
10. Rizzato G., Montemurro L., Colombo P. The late follow-up of chronic sarcoid patients previously treated with corticosteroids // Sarcoidosis.— 1998.— Vol. 15.— P. 52—58.
11. Schutt A.C., Bullington W.M., Judson M.A. Pharmacotherapy for pulmonary sarcoidosis: a Delphi consensus study // Respir. Med.— 2010.— Vol. 104 (5).— P. 717—723.
12. Veltkamp M., Grutters J.C. The pulmonary manifestations of sarcoidosis // Pulmonary sarcoidosis. M.A. Judson Editor.— Humana Press — brand of Springer, 2014.— P. 19—40.
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Російська
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/utj.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74 Стан вазорегулюючої функції ендотелію судин і психоемоційного статусу в динаміці впливу різних режимів терапії у хворих на хронічне обструктивне захворювання легеньА.Л. Аляві1, Д.А. Рахімова1, З.Т. Сабіржанова2, Н.Н. Убайдуллаєва3, М.Х. Назірова11 АТ «Республіканський спеціалізований науково-практичний медичний центр терапії і медичної реабілітації», Республіка Узбекистан, Ташкент |
---|
Ключові слова: хронічне обструктивне захворювання легень, легенева гіпертензія, хронічне легеневе серце, стабільні метаболіти оксиду азоту, психометричний аналіз, озонотерапія, амлодипін.
Список літератури:
1. Борута С.А., Шахнис Е.Р., Омельяненко М.Г. Роль дисфункции эндотелия, гипоксии в формировании легочной гипертензии у больных бронхиальной астмой // Пульмонология.— 2008.— № 2.— С. 38—41.
2. Кароли Н.А., Ребров А.П. Эндотелиальная дисфункция и ее клиническое значение у больных хронической обструктивной болезнью легких // Клиническая медицина.— 2005.— № 9.— С. 10—15.
3. Кокосов А.Н. Хронические обструктивные болезни легких: особенности клинической картины, клинико-функциональная диагностика и принципы лечения // Новые Санкт-Петербург. врач. ведомости.— 2004.— № 4.— С. 8—19.
4. Крюков Н.Н., Дровянникова Л.П., Волобуев А.А. Возможности медикаментозной терапии гемодинамических и респираторных нарушений у больных ХОБЛ // VII Национальный конгресс по болезням органов дыхания: Сб. резюме.— М., 2004.— № 1483.— С. 389.
5. Масик А.А., Камышева Е.П., Перетягин С.П., Кулакова Е.П. Опыт применения озонотерапии в лечении ишемической болезни сердца // Озон и методы эфферентной терапии в медицине. Тезисы докладов 3-й Всероссийской научно-практической конференции.— Н. Новгород.— 1998.— С. 101.
6. Мухарлямов Н.М. Механизмы устойчивости к эмоциональному стрессу: преимущества индивидуального подхода // Вестник Российской Академии Медицинских Наук.— 1995.— № 8.— С. 8—12.
7. Рахимова Д.А., Сабиржанова З.Т., Ибабекова Ш.Р. Оценка эффективности различных режимов медикаментозной терапии у больных хроническим легочным сердцем // 5-й Конгресс ЕАРО. Иссык-Куль, Киргизия.— 2009.— Вып. 9.— С. 66—71.
8. Сабиров И.С., Садыков А.С., Марипов А.М. Состояние диастолической функции правого желудочка у больных с высотной легочной гипертонией // В кн.: Сборник тезисов III конгресса кардиологов тюркоязычных стран и II Международного симпозиума по ГМ.— Бишкек.— 2002.
9. Сенкевич Н.Ю. Нарушение показателей гемодинамики и КЖ больных хронической обструктивной болезнью легких, осложненной хроническим легочным сердцем / Под ред. А.Г. Чучалина.— М., 2001.— C. 71—91.
10. Убайдуллаев А.М. Хронические обструктивные заболевания легких в Узбекистане // Фтизиопульмонология.— 2003.— № 1 (3).— С. 105—107.
11. Убайдуллаева К.М. Применение озона при лечении больных хронической обструктивной болезнью легких // Медицинский журнал Узбекистана.— 2006.— № 6.— С. 43—45.
12. Fisnman A.P. Pulmonary hypertension and vasodilatator therapy // The New Eng J Med.— 2004.— Vol. 5.— P. 338.
13. Groechenig E. Cor pulmonale. Treatment of entothelium disfunction, pulmon ary hypertension // Blackwell Science, Berlin-Vienna.— 1999.— P. 146.
14. Vermeire P., Pride N.B. et al. Optimal assessment and manеgement of chronic obstructive pulmonary disease consensus statement of the European Respiratory Society Eur // Respir. 1.— 2001.— Vol. 9.— P. 1398—1420.
15. Weitzenblum E., Chaouat A. Cor pulmonale // Chron. Respir. Dis.— 2009.— Vol. 6 (3).— Р. 177—185.— Doi: 10.1177/ 1479972309104664.
Інше: Рахимова Дилорам Алимовна
к. мед. н., ст. науч. сотр.
100084, Республика Узбекистан, Ташкент, Юнусабадский р-н, ул. Хуршида, 4
Тел: (+998 71) 212-45-76
E-mail: diloromr64@mail.ru
Стаття надійшла до редакції 31 серпня 2016 р.
|
Состояние вазорегулирующей функции эндотелия сосудов и психоэмоционального статуса в динамике воздействия различных режимов терапии у больных хронической обструктивной болезнью легкихА.Л. Аляви1, Д.А. Рахимова1, З.Т. Сабиржанова2, Н.Н. Убайдуллаева3, М.Х. Назирова11 АО «Республиканский специализированный научно-практический медицинский центр терапии и медицинской реабилитации», Республика Узбекистан, Ташкент |
---|
Ключевые слова: хроническая обструктивная болезнь легких, легочная гипертензия, хроническое легочное сердце, стабильные метаболиты оксида азота, психометрический анализ, озонотерапия, амлодипин.
Список литературы:
1. Борута С.А., Шахнис Е.Р., Омельяненко М.Г. Роль дисфункции эндотелия, гипоксии в формировании легочной гипертензии у больных бронхиальной астмой // Пульмонология.— 2008.— № 2.— С. 38—41.
2. Кароли Н.А., Ребров А.П. Эндотелиальная дисфункция и ее клиническое значение у больных хронической обструктивной болезнью легких // Клиническая медицина.— 2005.— № 9.— С. 10—15.
3. Кокосов А.Н. Хронические обструктивные болезни легких: особенности клинической картины, клинико-функциональная диагностика и принципы лечения // Новые Санкт-Петербург. врач. ведомости.— 2004.— № 4.— С. 8—19.
4. Крюков Н.Н., Дровянникова Л.П., Волобуев А.А. Возможности медикаментозной терапии гемодинамических и респираторных нарушений у больных ХОБЛ // VII Национальный конгресс по болезням органов дыхания: Сб. резюме.— М., 2004.— № 1483.— С. 389.
5. Масик А.А., Камышева Е.П., Перетягин С.П., Кулакова Е.П. Опыт применения озонотерапии в лечении ишемической болезни сердца // Озон и методы эфферентной терапии в медицине. Тезисы докладов 3-й Всероссийской научно-практической конференции.— Н. Новгород.— 1998.— С. 101.
6. Мухарлямов Н.М. Механизмы устойчивости к эмоциональному стрессу: преимущества индивидуального подхода // Вестник Российской Академии Медицинских Наук.— 1995.— № 8.— С. 8—12.
7. Рахимова Д.А., Сабиржанова З.Т., Ибабекова Ш.Р. Оценка эффективности различных режимов медикаментозной терапии у больных хроническим легочным сердцем // 5-й Конгресс ЕАРО. Иссык-Куль, Киргизия.— 2009.— Вып. 9.— С. 66—71.
8. Сабиров И.С., Садыков А.С., Марипов А.М. Состояние диастолической функции правого желудочка у больных с высотной легочной гипертонией // В кн.: Сборник тезисов III конгресса кардиологов тюркоязычных стран и II Международного симпозиума по ГМ.— Бишкек.— 2002.
9. Сенкевич Н.Ю. Нарушение показателей гемодинамики и КЖ больных хронической обструктивной болезнью легких, осложненной хроническим легочным сердцем / Под ред. А.Г. Чучалина.— М., 2001.— C. 71—91.
10. Убайдуллаев А.М. Хронические обструктивные заболевания легких в Узбекистане // Фтизиопульмонология.— 2003.— № 1 (3).— С. 105—107.
11. Убайдуллаева К.М. Применение озона при лечении больных хронической обструктивной болезнью легких // Медицинский журнал Узбекистана.— 2006.— № 6.— С. 43—45.
12. Fisnman A.P. Pulmonary hypertension and vasodilatator therapy // The New Eng J Med.— 2004.— Vol. 5.— P. 338.
13. Groechenig E. Cor pulmonale. Treatment of entothelium disfunction, pulmon ary hypertension // Blackwell Science, Berlin-Vienna.— 1999.— P. 146.
14. Vermeire P., Pride N.B. et al. Optimal assessment and manеgement of chronic obstructive pulmonary disease consensus statement of the European Respiratory Society Eur // Respir. 1.— 2001.— Vol. 9.— P. 1398—1420.
15. Weitzenblum E., Chaouat A. Cor pulmonale // Chron. Respir. Dis.— 2009.— Vol. 6 (3).— Р. 177—185.— Doi: 10.1177/ 1479972309104664.
Дополнительная информация:
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Російська
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/utj.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74 Покращення якості життя хворих на гіпертонічну хворобу, поєднану з хронічним обструктивним захворюванням легеньЛ.А. Дронь, І.Г. КупновицькаІвано-Франківський національний медичний університет |
---|
Ключові слова: гіпертонічна хвороба, хронічне обструктивне захворювання легень, легенева гіпертензія, L-аргінін, якість життя.
Список літератури:
1. Мостовий Ю.М., Распутіна Л.В. Xронічне обструктивне захворювання легень та артеріальна гіпертензія: особливості клінічного перебігу, стратегія лікування // Укр. пульмонол. журн.— 2010.— № 1.— С. 23—25.
2. Перцева Т.А., Гашинова Е.Ю. Новые способности в терапии приобретенного обструктивного заболевания легких // Укр. пульмонол. журн.— 2010.— № 2.— С. 12—17.
3. Corsonello A., Incalzi R.A., Pistelli R. et al. Comorbidities of chronic obstructive pulmonary disease // Curr. Opin. Pulm. Med.— 2011.— Vol. 17.— P. 21—28.
4. Chen H., De T. Marco, Kobashigawa E.A. et al. Comparison of cardiac and pulmonary-specific quality-of-life measures in pulmonary arterial hypertension // Eur. Respir. J.— 2011.— Vol. 3В.— P. 601—606.
5. Halpin D.M.G., Decramer M., Celli B. et al. Exacerbation frequency and course of COPD // Int. J. COPD.— 2012.— Vol. 7.— P. 653—661.
6. Feldman G.J. Improving the quality of life in patients with chronic obstructive pulmonary disease // Int. J. COPD.— 2013.— Vol. В.— P. 89—96.
7. Burgel P.R., Escamilla R., Perez T. et al. Impact of comorbidities on COPD-specific health-related quality of life // Respir. Med.— 2013.— Vol. 107.— P. 233—241.
8. Jones P.W., Quirk F.H., Baveystock C.M. The St George’s Respiratory Questionnaire // Respir. Med.— 1991.— Vol. 5.— P. 25—31.
9. Tertemiz K.C., Ellidokuz H. et al. Mortality and factors affecting mortality in chronic obstructive pulmonary disease // Tuberk. Toraks.— 2012.— Vol. 6.— P. 114—122.
10. Berry C.E., Drummond M.B., Han M.K. et al. Relationship between lung function impairment and health-related quality of life in COPD and interstitial lung disease // Chest.— 2012.— Vol. 142.— P. 704—711.
Інше: Дронь Любов Анатоліївна
асист. кафедри клінічної фармакології та фармакотерапії
76000, м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, 2
Тел. (097) 184-41-84
E-mail: dron.luybov.8@gmail.com
Стаття надійшла до редакції 10 травня 2016 р.
|
Улучшение качества жизни больных гипертонической болезнью с сопутствующим хроническим обструктивным заболеванием легкихЛ.А. Дронь, И.Г. КупновицкаяИвано-Франковский национальный медицинский университет |
---|
Ключевые слова: гипертоническая болезнь, хроническое обструктивное заболевание легких, легочная гипертензия, L-аргинин, качество жизни.
Список литературы:
1. Мостовий Ю.М., Распутіна Л.В. Xронічне обструктивне захворювання легень та артеріальна гіпертензія: особливості клінічного перебігу, стратегія лікування // Укр. пульмонол. журн.— 2010.— № 1.— С. 23—25.
2. Перцева Т.А., Гашинова Е.Ю. Новые способности в терапии приобретенного обструктивного заболевания легких // Укр. пульмонол. журн.— 2010.— № 2.— С. 12—17.
3. Corsonello A., Incalzi R.A., Pistelli R. et al. Comorbidities of chronic obstructive pulmonary disease // Curr. Opin. Pulm. Med.— 2011.— Vol. 17.— P. 21—28.
4. Chen H., De T. Marco, Kobashigawa E.A. et al. Comparison of cardiac and pulmonary-specific quality-of-life measures in pulmonary arterial hypertension // Eur. Respir. J.— 2011.— Vol. 3В.— P. 601—606.
5. Halpin D.M.G., Decramer M., Celli B. et al. Exacerbation frequency and course of COPD // Int. J. COPD.— 2012.— Vol. 7.— P. 653—661.
6. Feldman G.J. Improving the quality of life in patients with chronic obstructive pulmonary disease // Int. J. COPD.— 2013.— Vol. В.— P. 89—96.
7. Burgel P.R., Escamilla R., Perez T. et al. Impact of comorbidities on COPD-specific health-related quality of life // Respir. Med.— 2013.— Vol. 107.— P. 233—241.
8. Jones P.W., Quirk F.H., Baveystock C.M. The St George’s Respiratory Questionnaire // Respir. Med.— 1991.— Vol. 5.— P. 25—31.
9. Tertemiz K.C., Ellidokuz H. et al. Mortality and factors affecting mortality in chronic obstructive pulmonary disease // Tuberk. Toraks.— 2012.— Vol. 6.— P. 114—122.
10. Berry C.E., Drummond M.B., Han M.K. et al. Relationship between lung function impairment and health-related quality of life in COPD and interstitial lung disease // Chest.— 2012.— Vol. 142.— P. 704—711.
Дополнительная информация:
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Українська
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/utj.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74 Особливості змін показників Т- та В-клітинного імунітету залежно від індексу маси тіла у пацієнтів з неалкогольною жировою хворобою печінки у поєднанні з ожирінням і патологією біліарного трактуЮ.М. Степанов1, О.Ю. Філіппова21 ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України», Дніпро |
---|
Ключові слова: Т-лімфоцити, В-лімфоцити, ожиріння, індекс маси тіла, неалкогольний стеатоз печінки, неалкогольний стеатогепатит.
Список літератури:
1. Драпкина О. М., Попова И. Р. Роль ожирения в развитии артериальной гипертензии и неалкогольной жировой болезни печени // Укр. мед. часопис. — 2013. — № 2. — С. 125—128.
2. Ивашкин В. Т. Иммунная система и повреждение печени при хронических гепатитах В и С // Рос. журн. гастроэнтерол., гепатол., колопроктол. — 2009. — Т. 19, № 6. — С. 4—10.
3. Иммунология. Методы исследований / Под ред. И. Лефковитса, Б. Перниса. — М.: Мир, 1983. — С. 188—212.
4. Наказ МОЗ України від 06.08.2014 № 826 Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги «Неалкогольний стеатогепатит».
5. Наказ МОЗ України від 13.06.2005 № 271 «Про затвердження протоколів надання медичної допомоги хворим за спеціальністю Гастроентерологія».
6. Петров Р. В., Хаитов Р. М., Пинегин В. В. и др. Оценка иммунного статуса человека при массовых исследованиях: методические рекомендации для научных работников и врачей практического здравоохранения // Иммунология. — 1992. — № 6. — С. 51—63.
7. Сочнер А. М., Бельченко И. Е., Бурштейн А. М. и др. Лимфоцитотоксический тест как метод идентификации субпопуляций Т-лимфоцитов моноклональными антителами // Лаб. дело. — 1989. — № 3. — С. 29—32.
8. Філіппова О. Ю. Надлишкова маса тіла і ожиріння як причина прогресування ендогенної інтоксикації у пацієнтів з неалкогольною жировою хворобою печінки // Запорожский мед. журн. — 2016. — № 3 (96). — С. 63—66.
9. Cusi K. Role of obesity and lipotoxicity in the development of nonalcoholic steatohepatitis: pathophysiology and clinical implications // Gastroenterology. — 2012. — Vol. 142. — P. 711—725.
10. Dietrich P., Hellerbrand C. Non-alcoholic fatty liver disease, obesity and the metabolic syndrome // Best Pract. Res. Clin. Gastroenterol. — 2014. — Vol. 28 (4). — P. 637—653.
11. Obesity World Gastroenterology Organisation Global Guideline / James Toouli, Michael Fried, Aamir Ghafoor Khan // 2009. — 42 p.— http://www.worldgastroenterology.org/UserFiles/file/guidelines/obesity-russian‑2009.pdf
12. Sydorchuk A., Boychuk T., Sydorchuk R. et.al. Immune and metabolic disorders in obese patients with hepatic steatosis and hypertension associate with PPAR-GAMMA2 PRO12ALA and ACE I/D genes’ polymorphisms // Un. Eur. Gastroenterol. J. — 2015. — Vol. 3 (Supp. 1). — A. 59.
13. Tison G. H., Blaha M. J., Nasir K. et al. Relation of Anthropometric Obesity and Computed Tomography Measured Nonalcoholic Fatty Liver Disease (from the Multiethnic Study of Atherosclerosis) // Am. J. Cardiol. — 2015. — May 21. — Pii: S 0002-9149(15)01336-3.
Інше: Філіппова Олександра Юріївна
к. мед. н., доц. кафедри внутрішньої медицини № 2
49044, м. Дніпро, вул. Вернадського, 9
Тел. (056) 756-95-29
E-mail: Filippova-dma@i.ua
Стаття надійшла до редакції 26 жовтня 2016 р.
|
Особенности изменений показателей Т- и В-клеточного иммунитета в зависимости от индекса массы тела у пациентов с неалкогольной жировой болезнью печени в сочетании с ожирением и патологией билиарного трактаЮ. М. Степанов1, А. Ю. Филиппова21 ГУ «Институт гастроэнтерологии НАМН Украины», Днепр |
---|
Ключевые слова: Т-лимфоциты, В-лимфоциты, ожирение, индекс массы тела, неалкогольный стеатоз печени, неалкогольный стеатогепатит.
Список литературы:
1. Драпкина О. М., Попова И. Р. Роль ожирения в развитии артериальной гипертензии и неалкогольной жировой болезни печени // Укр. мед. часопис. — 2013. — № 2. — С. 125—128.
2. Ивашкин В. Т. Иммунная система и повреждение печени при хронических гепатитах В и С // Рос. журн. гастроэнтерол., гепатол., колопроктол. — 2009. — Т. 19, № 6. — С. 4—10.
3. Иммунология. Методы исследований / Под ред. И. Лефковитса, Б. Перниса. — М.: Мир, 1983. — С. 188—212.
4. Наказ МОЗ України від 06.08.2014 № 826 Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги «Неалкогольний стеатогепатит».
5. Наказ МОЗ України від 13.06.2005 № 271 «Про затвердження протоколів надання медичної допомоги хворим за спеціальністю Гастроентерологія».
6. Петров Р. В., Хаитов Р. М., Пинегин В. В. и др. Оценка иммунного статуса человека при массовых исследованиях: методические рекомендации для научных работников и врачей практического здравоохранения // Иммунология. — 1992. — № 6. — С. 51—63.
7. Сочнер А. М., Бельченко И. Е., Бурштейн А. М. и др. Лимфоцитотоксический тест как метод идентификации субпопуляций Т-лимфоцитов моноклональными антителами // Лаб. дело. — 1989. — № 3. — С. 29—32.
8. Філіппова О. Ю. Надлишкова маса тіла і ожиріння як причина прогресування ендогенної інтоксикації у пацієнтів з неалкогольною жировою хворобою печінки // Запорожский мед. журн. — 2016. — № 3 (96). — С. 63—66.
9. Cusi K. Role of obesity and lipotoxicity in the development of nonalcoholic steatohepatitis: pathophysiology and clinical implications // Gastroenterology. — 2012. — Vol. 142. — P. 711—725.
10. Dietrich P., Hellerbrand C. Non-alcoholic fatty liver disease, obesity and the metabolic syndrome // Best Pract. Res. Clin. Gastroenterol. — 2014. — Vol. 28 (4). — P. 637—653.
11. Obesity World Gastroenterology Organisation Global Guideline / James Toouli, Michael Fried, Aamir Ghafoor Khan // 2009. — 42 p.— http://www.worldgastroenterology.org/UserFiles/file/guidelines/obesity-russian‑2009.pdf
12. Sydorchuk A., Boychuk T., Sydorchuk R. et.al. Immune and metabolic disorders in obese patients with hepatic steatosis and hypertension associate with PPAR-GAMMA2 PRO12ALA and ACE I/D genes’ polymorphisms // Un. Eur. Gastroenterol. J. — 2015. — Vol. 3 (Supp. 1). — A. 59.
13. Tison G. H., Blaha M. J., Nasir K. et al. Relation of Anthropometric Obesity and Computed Tomography Measured Nonalcoholic Fatty Liver Disease (from the Multiethnic Study of Atherosclerosis) // Am. J. Cardiol. — 2015. — May 21. — Pii: S 0002-9149(15)01336-3.
Дополнительная информация:
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Українська
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/utj.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74 Атеросклероз магістральних артерій голови, рівень лептину та постпрандіальна гіпертригліцеридемія у хворих з ішемічною хворобою серця у поєднанні з неалкогольною жировою хворобою печінки залежно від індексу маси тілаО. В. Курята1, М. М. Гречаник21 ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України» |
---|
Ключові слова: ішемічна хвороба серця, неалкогольна жирова хвороба печінки, субклінічний атеросклероз, рівень лептину, постпрандіальна гіпертригліцеридемія.
Список літератури:
1. Берштейн Л. Л., Катамадзе Н. О., Лазнам С. С., Гришкин Ю. Н. Индивидуальное прогнозирование риска ишемической болезни сердца при первичной профилактике // Кардиология. — 2012. — № 10. — С. 65—74.
2. Журавлева Л. В., Кривоносова Е. М. Влияние сочетанной терапии альфа-липоевой кислотой и бенфотиамином на течение неалкогольной жировой болезни печени // Практикуючий лікар. — 2014. — № 4. — С. 42—48.
3. Колесникова Е. В. Современный пациент с заболеванием печени и патологией сердечно-сосудистой системы: какой выбор сделать? // Сучасна гастроентерологія. — 2014. — № 2 (76). — С. 85—93.
4. Комшилова К. А., Трошина Е. А., Ершова Е. В. и др. Адипонектин и показатели метаболизма глюкозы и липидов на разных клинико-морфологических стадиях неалкогольной жировой болезни печени у больных абдоминальным ожирением // Тер. архив. — 2014. — Т. 86, № 10. — С. 27—32.
5. Курята А. В., Гречаник М. М. Взаимосвязь липидного спектра крови, уровня системного воспаления и массы тела у пациентов с ишемической болезнью сердца в сочетании с неалкогольной жировой болезнью печени и их динамика в условиях вторичной профилактики // Медичні перспективи. — 2014. — № 4. — С. 103—111.
6. Курята О. В., Сіренко О. Ю. Субклінічні прояви атеросклерозу, функциональний стан ендотелію та жорсткість судин у хворих на артеріальну гіпертензію в поєднанні з ревматоїдним артритом // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісн. укр. мед. стоматол. акад. — 2014. — № 3 (47). — С. 89—96.
7. Лакин Г. Ф. Биометрия: учебное пособие для вузов. — М.: Высшая школа, 1990. — 352 с.
8. Мельниченко Г. А., Елисеева А. Ю., Маевская М. В. Распространенность неалкогольной жировой болезни печени при ожирении и ее взаимосвязь с факторами риска сердечно-сосудистых заболеваний и сахарного диабета 2 типа // Рос. журн. гастроэнтерол., гепатол., колопроктол. — 2012. — Т. 21. — № 2. — С. 45—53.
9. Талаева Т. В. Спонтанная и алиментарная гиперхолестеринемия: особенности патогенеза // Журн. АМН Украины. — 1999. — Т. 5. — № 4. — С. 634—653.
10. Тащук В. К., Кутайни А. Д., Полянская О. С., Динова О. П. Изменение уровня лептина крови в зависимости от состояния коронарного и функционального резервов у больных стабильной стенокардией и влияние антиишемического лечения с учетом гендерных особенностей // Научные ведомости. Серия Медицина. Фармация. — 2013. — № 11 (154). — С. 25—30.
11. Ajani U. A., Ford E. S.Has the risk for coronary heart disease changed among US adults // JACC. — 2006. — Vol. 48. — P. 1177—1182.
12. Akosah K. O., Shaper A., Cogbill C. et al. Preventing myocardial infarction in the young adult in the first place: How do the National Cholesterol Education Panel III guidelines perform? // J. Am. Coll. Cardiol. — 2003. — Vol. 41. — P. 1475—1479.
13. Alberico L., Ian Graham, Guy De Backer et al. 2016 ESC/EAS Guidelines for the Management of Dyslipidaemias // Eur. Heart J. — 2016.
14. Bansal S., Buring J. E., Rifai N. Fasting compared with nonfasting triglycerides and risk of cardiovascular events in women // JAMA. — 2007. — Vol. 16. — P. 298—309.
15. Bravo E., Napolitano M., Botham K. M. Postprandial Lipid Metabolism: The Missing Link Between Life-Style Habits and the Increasing Incidence of Metabolic Diseases in Western Countries? // The Open Translational Medicine Journal. — 2010. — Vol. 2. — P. 12—13.
16. Campeau L. Canadian Cardiovascular Society grading of angina pectoris revisited 30 years later // Canad. J. Cardiol. — 2002. — Vol. 18, N 4. — P. 439—442.
17. Celermajer D. S. Endothelial dysfunction: does it matter? It is relevant? // J. Am. Coll. Cardiology. — 2007. — Vol. 30. — Р. 325—333.
18. Chalasani N., Younossi Z., Lavine J. E. et al. The diagnosis and management of non-alcoholic fatty liver disease: practice Guideline by the American Association for the study of liver diseases, American College of Gastroenterology, and the American Gastroenterological Association // Gastroenterol. — 2012.— Vol. 107. — P. 811—826.
19. Singhal A., Farooqi I. S., Cole T. J. et al. Influence of leptin on arterial dispensability: a novel link between obesity and cardiovascular disease? // Circulation. — 2002. — Vol. 106. — P. 1919—1924.
20. Wallace A. M., McMahon A. D., Packard C. J. et al. Plasma leptin and the risk of cardiovascular disease in the West of Scotland Coronary Prevention Study (WOSCOPS) // Circulation. — 2001. — Vol. 104. — P. 3052—3056.
Інше: Курята Олександр Вікторович
д. мед. н., проф., зав. кафедри внутрішньої медицини № 2 і профпатології
49044, м. Дніпро, вул. В. Вернадського, 9
Тел. (056) 756-95-29
E-mail: gt1@dsma.dp.ua
Стаття надійшла до редакції 19 жовтня 2016 р.
|
Атеросклероз магистральных артерий головы, уровень лептина и постпрандиальная гипертриглицеридемия у пациентов с ишемической болезнью сердца в сочетании с неалкогольной жировой болезнью печени в зависимости от индекса массы телаА.В. Курята1, М.М. Гречаник21 ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины», Днепр |
---|
Ключевые слова: ишемическая болезнь сердца, неалкогольная жировая болезнь печени, субклинический атеросклероз, уровень лептина, постпрандиальная гипертриглицеридемия.
Список литературы:
1. Берштейн Л. Л., Катамадзе Н. О., Лазнам С. С., Гришкин Ю. Н. Индивидуальное прогнозирование риска ишемической болезни сердца при первичной профилактике // Кардиология. — 2012. — № 10. — С. 65—74.
2. Журавлева Л. В., Кривоносова Е. М. Влияние сочетанной терапии альфа-липоевой кислотой и бенфотиамином на течение неалкогольной жировой болезни печени // Практикуючий лікар. — 2014. — № 4. — С. 42—48.
3. Колесникова Е. В. Современный пациент с заболеванием печени и патологией сердечно-сосудистой системы: какой выбор сделать? // Сучасна гастроентерологія. — 2014. — № 2 (76). — С. 85—93.
4. Комшилова К. А., Трошина Е. А., Ершова Е. В. и др. Адипонектин и показатели метаболизма глюкозы и липидов на разных клинико-морфологических стадиях неалкогольной жировой болезни печени у больных абдоминальным ожирением // Тер. архив. — 2014. — Т. 86, № 10. — С. 27—32.
5. Курята А. В., Гречаник М. М. Взаимосвязь липидного спектра крови, уровня системного воспаления и массы тела у пациентов с ишемической болезнью сердца в сочетании с неалкогольной жировой болезнью печени и их динамика в условиях вторичной профилактики // Медичні перспективи. — 2014. — № 4. — С. 103—111.
6. Курята О. В., Сіренко О. Ю. Субклінічні прояви атеросклерозу, функциональний стан ендотелію та жорсткість судин у хворих на артеріальну гіпертензію в поєднанні з ревматоїдним артритом // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісн. укр. мед. стоматол. акад. — 2014. — № 3 (47). — С. 89—96.
7. Лакин Г. Ф. Биометрия: учебное пособие для вузов. — М.: Высшая школа, 1990. — 352 с.
8. Мельниченко Г. А., Елисеева А. Ю., Маевская М. В. Распространенность неалкогольной жировой болезни печени при ожирении и ее взаимосвязь с факторами риска сердечно-сосудистых заболеваний и сахарного диабета 2 типа // Рос. журн. гастроэнтерол., гепатол., колопроктол. — 2012. — Т. 21. — № 2. — С. 45—53.
9. Талаева Т. В. Спонтанная и алиментарная гиперхолестеринемия: особенности патогенеза // Журн. АМН Украины. — 1999. — Т. 5. — № 4. — С. 634—653.
10. Тащук В. К., Кутайни А. Д., Полянская О. С., Динова О. П. Изменение уровня лептина крови в зависимости от состояния коронарного и функционального резервов у больных стабильной стенокардией и влияние антиишемического лечения с учетом гендерных особенностей // Научные ведомости. Серия Медицина. Фармация. — 2013. — № 11 (154). — С. 25—30.
11. Ajani U. A., Ford E. S.Has the risk for coronary heart disease changed among US adults // JACC. — 2006. — Vol. 48. — P. 1177—1182.
12. Akosah K. O., Shaper A., Cogbill C. et al. Preventing myocardial infarction in the young adult in the first place: How do the National Cholesterol Education Panel III guidelines perform? // J. Am. Coll. Cardiol. — 2003. — Vol. 41. — P. 1475—1479.
13. Alberico L., Ian Graham, Guy De Backer et al. 2016 ESC/EAS Guidelines for the Management of Dyslipidaemias // Eur. Heart J. — 2016.
14. Bansal S., Buring J. E., Rifai N. Fasting compared with nonfasting triglycerides and risk of cardiovascular events in women // JAMA. — 2007. — Vol. 16. — P. 298—309.
15. Bravo E., Napolitano M., Botham K. M. Postprandial Lipid Metabolism: The Missing Link Between Life-Style Habits and the Increasing Incidence of Metabolic Diseases in Western Countries? // The Open Translational Medicine Journal. — 2010. — Vol. 2. — P. 12—13.
16. Campeau L. Canadian Cardiovascular Society grading of angina pectoris revisited 30 years later // Canad. J. Cardiol. — 2002. — Vol. 18, N 4. — P. 439—442.
17. Celermajer D. S. Endothelial dysfunction: does it matter? It is relevant? // J. Am. Coll. Cardiology. — 2007. — Vol. 30. — Р. 325—333.
18. Chalasani N., Younossi Z., Lavine J. E. et al. The diagnosis and management of non-alcoholic fatty liver disease: practice Guideline by the American Association for the study of liver diseases, American College of Gastroenterology, and the American Gastroenterological Association // Gastroenterol. — 2012.— Vol. 107. — P. 811—826.
19. Singhal A., Farooqi I. S., Cole T. J. et al. Influence of leptin on arterial dispensability: a novel link between obesity and cardiovascular disease? // Circulation. — 2002. — Vol. 106. — P. 1919—1924.
20. Wallace A. M., McMahon A. D., Packard C. J. et al. Plasma leptin and the risk of cardiovascular disease in the West of Scotland Coronary Prevention Study (WOSCOPS) // Circulation. — 2001. — Vol. 104. — P. 3052—3056.
Дополнительная информация:
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Російська
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/utj.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74 Оцінка ефективності застосування L-аргініну аспартату в комплексному лікуванні хворих на остеоартроз з високим рівнем коморбідності та кардіоваскулярного ризикуЛ.О. ВолошинаВДНЗ «Буковинський державний медичний університет», Чернівці |
---|
Ключові слова: остеоартроз, коморбідність, оксидативний стрес, фібринолітична, протеолітична активність крові, L-аргінін.
Список літератури:
1. Бабушкина А.В. L-Аргинин с точки зрения доказательной медицины // Укр. мед. часопис. — 2009. — № 6 (74). — С. 43—48.
2. Веремеенко К. Н. Протеолиз в норме и патологии. — К.: Здоров’я. — 1993. — 277 с.
3. Владимиров Ю. А., Арчаков А. М. Перекисное окисление липидов в биологических мембранах. — Наука, 1972. — 252 с.
4. Деримедведь Л. В., Хижняк В. М., Зивзах М. В. Межлекарственные взаимодействия, как фактор риска врачебных ошибок // Клиническая фармация: 20 лет в Украине: Материалы Национального конгресса, Харьков, 2013. — С. 115—327.
5. Коваленко В. М. Калькулятор кардіоваскулярного ризику // Здоров’я України. — 2010. — № 3 [тематичний номер]. — С. 6.
6. Коваленко В. М. Коморбідність і шляхи раціональної фармакотерапії в ревматології // Укр. ревматол. журн. — 2014. — № 2 (56). — С. 12—13.
7. Коноплева Л.Ф., Андреев Е. В. L-аргинин при ишемической болезни сердца: исследования продолжаются // Therapia. Укр. мед. вісник — 2010. — № 10. — С. 64—68.
8. Лутай М. І., Бугаєнко В. В., Моисеєнко О. І. та ін. Значення L-аргініну в лікуванні хворих із серцево-судинною патологією // Укр. кардіол. журн. — 2011. — № 4. — С. 96—107.
9. Магаляс В. М., Міхеєв А. О., Роговий Ю. Є. та ін. Сучасні методики експериментальних і клінічних досліджень центральної науково-дослідної лабораторії Буковинської державної медичної академії: навчально-метод. посібник. — Чернівці, 2001. — 42 с.
10. Мещишен И. Ф. Метод определения активности глутатион-трансферазы в крови / В кн.: Применение ферментов в медицине. — Симферополь, 1987. — С. 135—136.
11. Мещишен І. Ф., Пішак В. П. Обмін речовин у людини. — Чернівці: Медінститут, 1995. — 193 с.
12. Національний підручник з ревматології / За ред. В. М. Коваленко, Н. М. Шуби. — К.: Моріон, 2013. — 672 с.
13. Нетяженко В. З., Мальчевська Т. Й., Валігура М. С. Вплив препарату Тівортін аспартат на тромбоцитарно-плазмовий гомеостаз у пацієнтів із гіпертонічною хворобою // Укр. мед. часопис. — 2016. — № 3 (113). — С. 89—91.
14. Слободський В. А. Переваги комбінованого застосування інфузійної та пероральної форми L-аргініну при лікуванні пацієнтів зі стабільною стенокардією напруги // Здоров’я України. — 2010, вересень. — Тем. номер «Кардіологія». — С. 2—3.
15. Степанов Ю. М., Кононов И. Н., Журбина А. И., Филиппова А. Ю. Аргинин в медицинской практике // Журн. АМН Украины. — 2004. — № 10 (1). — С. 340—352.
16. Трещинская М. А. Теоретические и практические аспекты применения L-аргинина с целью профилактики цереброваскулярной патологии // Укр. мед. часопис. — 2011. — № 10. — С. 27—30.
17. Фадєєнко Г. Д., Гріднєв О. Є., Несен А. О. та ін. Коморбідність і високий кардіоваскулярний ризик — ключові питання сучасної медицини // Укр. терапевт. журн. — 2013. — № 1. — С. 102—107.
18. Фадєєнко Г. Д., Несен А. О. Коморбідність та інтегративна роль терапії внутрішніх хвороб // Укр. тер. журн. — 2015. — № 2. — С. 7—15.
19. Цубанова Н. А. Лекарственные взаимодействия, встречающиеся при проведении антигипертензивной терапии // Сімейна медицина.— 2015. — № 3 (59). — С. 115—122.
20. Яцишин Р. І., Сухоребська М. Я. Роль біомаркерів пошкодження суглобового хряща у діагностиці й оцінці ефективності лікування хворих на остеоартроз // Укр. ревматол. журн. — 2015. — № 2 (60). — С. 36—41.
21. Bai. Y., Sun L., Yang T. et al. Increase in fasting vascular endothelial function after short-term oral L-arginine is effective when baseline flow-mediated dilatation is low. A meta-analysis of randomised controlled trial // Am. J. Clin. Nutr. — 2009. — Vol. 89 (1). — Р. 77—84.
22. Gornik H. L., Creager M. A. Arginine and endothelial and vascular health // J. Nutr. — 2004. — Vol. 134. — 2887 s.
23. Heffernan K.S., Fahs C., Ranadive S., Patvardhan E. L-arginine as a Nutricional Prophylaxis Against Vascular Endothelial Dysfuntion with Aging // J. Cardiovasc. Pharmacol. Ther. — 2010. — Vol. 15. — Р. 17—23.
24. http://www.curolab.ua/medicine/drugs/1458/#drudsinteractions.
25. Lucotti P., Monti L., Setola E. et al. Oral arginine supplementation improves endothelial function and ameliorates insulin sensivity and inflammation in cardiopathic nondiabetic patients after an aortocoronary by-bass // Methabolism. — 2009. — Vol. 58 (9). — P. 1270—1276.
26. Tan B., Li X., Yin Y. et al. Regulatory roles for L-arginine in reducing e white adipose tissue // Front Biosci. — 2012. — Vol. 17 (Sum. 1). — P. 2237—2246.
27. Tousoulis D., Boger R. H., Antoniades C. et al. Mechanisms of disease: L-arginine in coronary atherosclerosis: a clinical perspective // Nat. Clin. Pract. Cardiovasc. Med. — 2007. — N 4. — P. 274—283.
28. Zacrzewich D., Eikelberg O. From arginine methilation to ADMA: A novel mechanism with therapeutic potential in chronic lung disease // BMC Purmonary Medicine. — 2009. — Vol. 9. — P. 5—12.
Інше: Волошина Лариса Олександрівна
к. мед. н., доц. кафедри внутрішньої медицини та інфекційних хвороб
58000, м. Чернівці, Театральна площа, 2
E-mail: voloshka3@mail.ru
Стаття надійшла до редакції 19 жовтня 2016 р.
|
Оценка эффективности применения L-аргинина аспартата в комплексном лечении больных остеоартрозом с высоким уровнем коморбидности и кардиоваскулярного рискаЛ. А. ВолошинаВГУЗ «Буковинский государственный медицинский университет», Черновцы |
---|
Ключевые слова: остеоартроз, коморбидность, оксидативный стресс, фибринолитическая, протеолитическая активность крови, L-аргинин.
Список литературы:
1. Бабушкина А.В. L-Аргинин с точки зрения доказательной медицины // Укр. мед. часопис. — 2009. — № 6 (74). — С. 43—48.
2. Веремеенко К. Н. Протеолиз в норме и патологии. — К.: Здоров’я. — 1993. — 277 с.
3. Владимиров Ю. А., Арчаков А. М. Перекисное окисление липидов в биологических мембранах. — Наука, 1972. — 252 с.
4. Деримедведь Л. В., Хижняк В. М., Зивзах М. В. Межлекарственные взаимодействия, как фактор риска врачебных ошибок // Клиническая фармация: 20 лет в Украине: Материалы Национального конгресса, Харьков, 2013. — С. 115—327.
5. Коваленко В. М. Калькулятор кардіоваскулярного ризику // Здоров’я України. — 2010. — № 3 [тематичний номер]. — С. 6.
6. Коваленко В. М. Коморбідність і шляхи раціональної фармакотерапії в ревматології // Укр. ревматол. журн. — 2014. — № 2 (56). — С. 12—13.
7. Коноплева Л.Ф., Андреев Е. В. L-аргинин при ишемической болезни сердца: исследования продолжаются // Therapia. Укр. мед. вісник — 2010. — № 10. — С. 64—68.
8. Лутай М. І., Бугаєнко В. В., Моисеєнко О. І. та ін. Значення L-аргініну в лікуванні хворих із серцево-судинною патологією // Укр. кардіол. журн. — 2011. — № 4. — С. 96—107.
9. Магаляс В. М., Міхеєв А. О., Роговий Ю. Є. та ін. Сучасні методики експериментальних і клінічних досліджень центральної науково-дослідної лабораторії Буковинської державної медичної академії: навчально-метод. посібник. — Чернівці, 2001. — 42 с.
10. Мещишен И. Ф. Метод определения активности глутатион-трансферазы в крови / В кн.: Применение ферментов в медицине. — Симферополь, 1987. — С. 135—136.
11. Мещишен І. Ф., Пішак В. П. Обмін речовин у людини. — Чернівці: Медінститут, 1995. — 193 с.
12. Національний підручник з ревматології / За ред. В. М. Коваленко, Н. М. Шуби. — К.: Моріон, 2013. — 672 с.
13. Нетяженко В. З., Мальчевська Т. Й., Валігура М. С. Вплив препарату Тівортін аспартат на тромбоцитарно-плазмовий гомеостаз у пацієнтів із гіпертонічною хворобою // Укр. мед. часопис. — 2016. — № 3 (113). — С. 89—91.
14. Слободський В. А. Переваги комбінованого застосування інфузійної та пероральної форми L-аргініну при лікуванні пацієнтів зі стабільною стенокардією напруги // Здоров’я України. — 2010, вересень. — Тем. номер «Кардіологія». — С. 2—3.
15. Степанов Ю. М., Кононов И. Н., Журбина А. И., Филиппова А. Ю. Аргинин в медицинской практике // Журн. АМН Украины. — 2004. — № 10 (1). — С. 340—352.
16. Трещинская М. А. Теоретические и практические аспекты применения L-аргинина с целью профилактики цереброваскулярной патологии // Укр. мед. часопис. — 2011. — № 10. — С. 27—30.
17. Фадєєнко Г. Д., Гріднєв О. Є., Несен А. О. та ін. Коморбідність і високий кардіоваскулярний ризик — ключові питання сучасної медицини // Укр. терапевт. журн. — 2013. — № 1. — С. 102—107.
18. Фадєєнко Г. Д., Несен А. О. Коморбідність та інтегративна роль терапії внутрішніх хвороб // Укр. тер. журн. — 2015. — № 2. — С. 7—15.
19. Цубанова Н. А. Лекарственные взаимодействия, встречающиеся при проведении антигипертензивной терапии // Сімейна медицина.— 2015. — № 3 (59). — С. 115—122.
20. Яцишин Р. І., Сухоребська М. Я. Роль біомаркерів пошкодження суглобового хряща у діагностиці й оцінці ефективності лікування хворих на остеоартроз // Укр. ревматол. журн. — 2015. — № 2 (60). — С. 36—41.
21. Bai. Y., Sun L., Yang T. et al. Increase in fasting vascular endothelial function after short-term oral L-arginine is effective when baseline flow-mediated dilatation is low. A meta-analysis of randomised controlled trial // Am. J. Clin. Nutr. — 2009. — Vol. 89 (1). — Р. 77—84.
22. Gornik H. L., Creager M. A. Arginine and endothelial and vascular health // J. Nutr. — 2004. — Vol. 134. — 2887 s.
23. Heffernan K.S., Fahs C., Ranadive S., Patvardhan E. L-arginine as a Nutricional Prophylaxis Against Vascular Endothelial Dysfuntion with Aging // J. Cardiovasc. Pharmacol. Ther. — 2010. — Vol. 15. — Р. 17—23.
24. http://www.curolab.ua/medicine/drugs/1458/#drudsinteractions.
25. Lucotti P., Monti L., Setola E. et al. Oral arginine supplementation improves endothelial function and ameliorates insulin sensivity and inflammation in cardiopathic nondiabetic patients after an aortocoronary by-bass // Methabolism. — 2009. — Vol. 58 (9). — P. 1270—1276.
26. Tan B., Li X., Yin Y. et al. Regulatory roles for L-arginine in reducing e white adipose tissue // Front Biosci. — 2012. — Vol. 17 (Sum. 1). — P. 2237—2246.
27. Tousoulis D., Boger R. H., Antoniades C. et al. Mechanisms of disease: L-arginine in coronary atherosclerosis: a clinical perspective // Nat. Clin. Pract. Cardiovasc. Med. — 2007. — N 4. — P. 274—283.
28. Zacrzewich D., Eikelberg O. From arginine methilation to ADMA: A novel mechanism with therapeutic potential in chronic lung disease // BMC Purmonary Medicine. — 2009. — Vol. 9. — P. 5—12.
Дополнительная информация:
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Українська
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/utj.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74 Вплив α-ліпоєвої кислоти на показники ліпідного обміну у хворих на цукровий діабет 2 типу, які перенесли не-Q-інфаркт міокардаН.В. АлтунінаНаціональний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ |
---|
Ключові слова: цукровий діабет 2 типу, не-Q-інфаркт міокарда, α-ліпоєва кислота, ліпідний обмін.
Список літератури:
1. Курмамбаев Е.Ж., Чуканова Г.Н., Дворацка М. Влияние α-липоевой кислоты на уровень 1,5-ангидроглюцитола в плазме крови и гликемии натощак при экспериментальном сахарном диабете 2 типа // Современная медицина: актуальные вопросы.— 2015.— № 8—9 (42).— С. 6—12.
2. Хайдарова Ф.А., Ходжаева Н.В., Рахманова Х.А., Ахмедова М.С. Место антиоксидантов в терапии диабетической периферической сенсомоторной полиневропатии // Практикующему неврологу.— 2010.— № 8 (38).— С. 24—28.
3. Carling D., Mayer F.V., Sandrs M.J., Gamblin S.J. AMP-activated protein kinase: nature’s energy sensor // Nat Chem Biol.— 2011.— Vol. 7 (8).— P. 512—518.
4. Gomes M.B., Negrato C.A. Alpha-lipoic acid as a pleiotropic compound with other potential therapeutic use in diabetes and other chronic diseases // Diabetol. Metab. Syndr.— 2014.— Vol. 6.— P. 80.— Doi: 10.1186/1758-5996-6-80.
5. Hokanson J.E., Austin M.A. Plasma triglyceride level is a risk factor for cardiovascular disease independent of high-density lipoprotein cholesterol level: a meta-analysis of population-based prospective studies // J. Cardiovasc. Risk.— 1996.— Vol. 3 (2).— P. 213—219.
6. Hotta Y., Nakamura H., Konishi M. et al. Fibroblast growth factor 21 regulates lipolysis in white adipose tissue but is not required for ketogenesis and triglyceride clearance in liver // Endocrinology.— 2009.— Vol. 150 (10).— P. 4625—4633.
7. Jones W., Li X., Qu Z.C. et al. Uptake, recycling, and antioxidant actions of alpha-lipoic acid in endothelial cells // Free radical biology & medicine.— 2002.— Vol. 33 (1).— Р. 83—93.
8. Khabbazi T., Mahdavi R., Safa J., Pour-Abdollahi P. Effects of alpha-lipoic acid supplementation on inflammation, oxidative stress, and serum lipid profile levels in patients with end-stage renal disease on hemodialysis // J. Ren. Nutr.— 2012.— Vol. 22 (2).— P. 244—250.
9. Koh E.H., Lee W.J., Lee S.A. et al. Effects of alpha-lipoic acid on body weight in obese subjects // Am. J. Med.— 2011.— Vol. 124.— P. 851—858.
10. Kralisch S., Fasshauer M. Fibroblast growth factor 21: Effects on carbohydrate and lipid metabolism in health and disease //Current Opinion in Clinical Nutrition and Metabolic Care.— 2011.— Vol. 14.— P. 354—359.
11. Lee W.J., Song K.H., Koh E.H. et al. Alpha-lipoic acid increases insulin sensitivity by activating AMPK in skeletal muscle // Biochemical and Biophysical Research Communications.— 2005.— Vol. 332.— P. 885—891.
12. Masharani U., Gjerde C., Evans J.L., Youngren J.F., Goldfine I.D. Effects of controlled-release alpha lipoic acid in lean, nondiabetic patients with polycystic ovary syndrome // J. Diabetes Sci .Technol.— 2010.— Vol. 4 (2).— P. 359—364.
13. McCarty M.F., Barroso-Aranda J., Contreras F. et al. The «rejuvenatory» impact of lipoic acid on mitochondrial function in aging rats may reflect induction and activation of PPAR-c coactivator-1a // Medical Hypotheses.— 2009.— Vol. 72 (1).— P. 29—33.
14. Morakinyo A.O., Awobajo F.O., Adegoke O.A. Effects of alpha lipoic acid on blood lipids, renal indices, antioxidant enzymes, insulin and glucose level in streptozotocin-diabetic rats // Biology and Medicine.— 2013.— Vol. 5.— P. 26—33.
15. Okanovic A., Prnjavorac B., Jusufovic E., Sejdinovic R. Alpha-lipoic acid reduces body weight and regulates triglycerides in obese patients with diabetes mellitus // Med. Glas. (Zenica).— 2015.— N 12 (2).— Р. 122—127.
16. Packer L., Witt E.H., Tritschler H.J. Alpha-lipoic acid as a biological antioxidant // Free radical biology & medicine.— 1995.— N 19 (2).— Р. 227—250.
17. Seo E.Y., Ha A.W., Kim W.K. α-Lipoic acid reduced weight gain and improved the lipid profile in rats fed with high fat diet // Nutr. Res. Pract.— 2012.— Vol. 6 (3).— P. 195—200.
18. Thirunavukkarasu V., Nandhini Anitha A.T., Anuradha C.V. Effect of alpha-lipoic acid on lipid profile in rats fed a high-fructose diet // Exp. Diabesity Res.— 2004.— Vol. 5.— P. 195—200.
19. UK Prospective Diabetes Study Group. Tight blood pressure control and risk of macrovascular complications in type 2 diabetes: UKPDS 38 // Br. Med. J.— 1998.— Vol. 317.— P. 703—713.
20. Xia M., Erickon A., Yi X., Moreau R. Mapping the response of human fibroblast growth factor 21 (FGF21) promoter to serum availability and lipoic acid in HepG2 hepatoma cells // Biochim. Biophys. Acta.— 2016.— Vol. 1860 (3).— P. 498—507.
21. Yamauchi T., Kamoni J., Minokoshi Y. et al. Adiponectin stimulates glucose utilization and fatty acid oxidation by activating AMP-activated protein kinase // Nat. Med.— 2002.— Vol. 8.— P. 1288—1295.
22. Zhang Y., Han P., Wu N. et al. Amelioration of lipid abnormalities by α-lipoic acid through antioxidative and anti-inflammatory effects // Obesity (Silver Spring).— 2011.— Vol. 19.— P.1647—1653.
23. Zulkhairi A., Zaiton Z., Jamaluddin M. et al. Alpha lipoic acid possess dual antioxidant and lipid lowering properties in atherosclerotic-induced New Zealand White rabbit // Biomedicine and Pharmacotherapy.— 2008.— Vol. 62, Suppl. 10.— P. 716—722.
Інше: Алтуніна Наталія Валеріївна
к. мед. н., асист. кафедри внутрішньої медицини № 4
01103, м. Київ, вул. Підвисоцького, 4А
Тел. (044) 528-35-76
E-mail: alt-natalia@yandex.ua
Стаття надійшла до редакції 10 травня 2016 р.
|
Влияние α-липоевой кислоты на показатели липидного обмена у больных сахарным диабетом 2 типа, перенесших не-Q-инфаркт миокардаН.В. АлтунинаНациональный медицинский университет имени А.А. Богомольца, Киев |
---|
Ключевые слова: сахарный диабет 2 типа, не-Q-инфаркт миокарда, α-липоевая кислота, липидный обмен.
Список литературы:
1. Курмамбаев Е.Ж., Чуканова Г.Н., Дворацка М. Влияние α-липоевой кислоты на уровень 1,5-ангидроглюцитола в плазме крови и гликемии натощак при экспериментальном сахарном диабете 2 типа // Современная медицина: актуальные вопросы.— 2015.— № 8—9 (42).— С. 6—12.
2. Хайдарова Ф.А., Ходжаева Н.В., Рахманова Х.А., Ахмедова М.С. Место антиоксидантов в терапии диабетической периферической сенсомоторной полиневропатии // Практикующему неврологу.— 2010.— № 8 (38).— С. 24—28.
3. Carling D., Mayer F.V., Sandrs M.J., Gamblin S.J. AMP-activated protein kinase: nature’s energy sensor // Nat Chem Biol.— 2011.— Vol. 7 (8).— P. 512—518.
4. Gomes M.B., Negrato C.A. Alpha-lipoic acid as a pleiotropic compound with other potential therapeutic use in diabetes and other chronic diseases // Diabetol. Metab. Syndr.— 2014.— Vol. 6.— P. 80.— Doi: 10.1186/1758-5996-6-80.
5. Hokanson J.E., Austin M.A. Plasma triglyceride level is a risk factor for cardiovascular disease independent of high-density lipoprotein cholesterol level: a meta-analysis of population-based prospective studies // J. Cardiovasc. Risk.— 1996.— Vol. 3 (2).— P. 213—219.
6. Hotta Y., Nakamura H., Konishi M. et al. Fibroblast growth factor 21 regulates lipolysis in white adipose tissue but is not required for ketogenesis and triglyceride clearance in liver // Endocrinology.— 2009.— Vol. 150 (10).— P. 4625—4633.
7. Jones W., Li X., Qu Z.C. et al. Uptake, recycling, and antioxidant actions of alpha-lipoic acid in endothelial cells // Free radical biology & medicine.— 2002.— Vol. 33 (1).— Р. 83—93.
8. Khabbazi T., Mahdavi R., Safa J., Pour-Abdollahi P. Effects of alpha-lipoic acid supplementation on inflammation, oxidative stress, and serum lipid profile levels in patients with end-stage renal disease on hemodialysis // J. Ren. Nutr.— 2012.— Vol. 22 (2).— P. 244—250.
9. Koh E.H., Lee W.J., Lee S.A. et al. Effects of alpha-lipoic acid on body weight in obese subjects // Am. J. Med.— 2011.— Vol. 124.— P. 851—858.
10. Kralisch S., Fasshauer M. Fibroblast growth factor 21: Effects on carbohydrate and lipid metabolism in health and disease //Current Opinion in Clinical Nutrition and Metabolic Care.— 2011.— Vol. 14.— P. 354—359.
11. Lee W.J., Song K.H., Koh E.H. et al. Alpha-lipoic acid increases insulin sensitivity by activating AMPK in skeletal muscle // Biochemical and Biophysical Research Communications.— 2005.— Vol. 332.— P. 885—891.
12. Masharani U., Gjerde C., Evans J.L., Youngren J.F., Goldfine I.D. Effects of controlled-release alpha lipoic acid in lean, nondiabetic patients with polycystic ovary syndrome // J. Diabetes Sci .Technol.— 2010.— Vol. 4 (2).— P. 359—364.
13. McCarty M.F., Barroso-Aranda J., Contreras F. et al. The «rejuvenatory» impact of lipoic acid on mitochondrial function in aging rats may reflect induction and activation of PPAR-c coactivator-1a // Medical Hypotheses.— 2009.— Vol. 72 (1).— P. 29—33.
14. Morakinyo A.O., Awobajo F.O., Adegoke O.A. Effects of alpha lipoic acid on blood lipids, renal indices, antioxidant enzymes, insulin and glucose level in streptozotocin-diabetic rats // Biology and Medicine.— 2013.— Vol. 5.— P. 26—33.
15. Okanovic A., Prnjavorac B., Jusufovic E., Sejdinovic R. Alpha-lipoic acid reduces body weight and regulates triglycerides in obese patients with diabetes mellitus // Med. Glas. (Zenica).— 2015.— N 12 (2).— Р. 122—127.
16. Packer L., Witt E.H., Tritschler H.J. Alpha-lipoic acid as a biological antioxidant // Free radical biology & medicine.— 1995.— N 19 (2).— Р. 227—250.
17. Seo E.Y., Ha A.W., Kim W.K. α-Lipoic acid reduced weight gain and improved the lipid profile in rats fed with high fat diet // Nutr. Res. Pract.— 2012.— Vol. 6 (3).— P. 195—200.
18. Thirunavukkarasu V., Nandhini Anitha A.T., Anuradha C.V. Effect of alpha-lipoic acid on lipid profile in rats fed a high-fructose diet // Exp. Diabesity Res.— 2004.— Vol. 5.— P. 195—200.
19. UK Prospective Diabetes Study Group. Tight blood pressure control and risk of macrovascular complications in type 2 diabetes: UKPDS 38 // Br. Med. J.— 1998.— Vol. 317.— P. 703—713.
20. Xia M., Erickon A., Yi X., Moreau R. Mapping the response of human fibroblast growth factor 21 (FGF21) promoter to serum availability and lipoic acid in HepG2 hepatoma cells // Biochim. Biophys. Acta.— 2016.— Vol. 1860 (3).— P. 498—507.
21. Yamauchi T., Kamoni J., Minokoshi Y. et al. Adiponectin stimulates glucose utilization and fatty acid oxidation by activating AMP-activated protein kinase // Nat. Med.— 2002.— Vol. 8.— P. 1288—1295.
22. Zhang Y., Han P., Wu N. et al. Amelioration of lipid abnormalities by α-lipoic acid through antioxidative and anti-inflammatory effects // Obesity (Silver Spring).— 2011.— Vol. 19.— P.1647—1653.
23. Zulkhairi A., Zaiton Z., Jamaluddin M. et al. Alpha lipoic acid possess dual antioxidant and lipid lowering properties in atherosclerotic-induced New Zealand White rabbit // Biomedicine and Pharmacotherapy.— 2008.— Vol. 62, Suppl. 10.— P. 716—722.
Дополнительная информация:
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Українська
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/utj.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74 Особливості деяких маркерів дисфункції ендотелію у хворих на подагричний артритН.А. Золотарьова, М.І. Романченко, А.П. БоровікОдеський національний медичний університет |
---|
Ключові слова: подагра, дисфункція ендотелію, манжеткова проба.
Список літератури:
1. Журомський В.С., Скляров О.Я. Вплив вітаміну С на NO-синтазну систему за умов експериментальної виразки шлунка // Фізіологічний журн.— 2011.— Т. 57.— № 2.— С. 90—98.
2. Кобылянский А.Г., Кузнецова Т.В., Соболева Г.Н. и др. Определение оксида азота в сыворотке и плазме человека. Метод высокоэффективной жидкостной хроматографии // Биомедицинская химия.— 2004.— № 6.— 597 с.
3. Ковалева О.Н., Нижегородцева О.А. Состояние системы оксида азота при формировании гипертензивного сердца // Укр. кардіол. журн.— 2003.— № 3.— C. 71—75.
4. Кушнаренко Н.Н., Говорин А.В., Кушнаренко К.Е. Состояние функции эндотелия у больных подагрой с артериальной гипертензией // Системные гипертензии.— 2012.— № 2.— C. 48—52.
5. Лапкина Н.А., Баранов А.А., Барскова В.Г. и др. Маркеры активации эндотелия сосудов при подагре // Терапевт. арх.— 2005.— Т. 77.— № 5.— C. 62—65.
6. Лапшина Л.А., Кравчун П.Г., Титова А.Ю., Глебова О.В. Значение определения нитритов-нитратов как маркеров дисфункции эндотелия при сердечно-сосудистой патологии [Електронний ресурс] // Укр. мед. часопис.— 2009.— Режим доступу до журналу: http://www.umj.com.ua/wp-content/uploads/archive/0/pdf/1525_rus.pdf.
7. Маркелова Е.И., Барскова В.Г., Ильина А.Е., Насонов Е.Л. Значение суточного мониторирования артериального давления в диагностике артериальной гипертонии у больных подагрой // Научно-практическая ревматология.— 2010.— № 1.— С. 61—66.
8. Мороз Г.З., Седченко И.В. Современные рекомендации по лечению подагры // Therapia.— 2015.— № 12.— С. 18—21.
9. Поддубный Д.А., Ребров А.П. Проблема адекватной оценки кардиоваскулярного риска у больных анкилозирующим спондилитом (болезнью Бехтерева) // Укр. ревматол. журн.— 2008.— Т. 1.— № 31.— C. 4—10.
10. Ребров А.П., Магдеева Н.А. Особенности эндотелиальной дисфункции у больных подагрой и её изменения на фоне проводимой терапии // Саратовский научно-медицинский журн.— 2008.— № 3.— C. 59—62.
11. Сумбаев В.В., Ясинская И.М. Влияние ДДТ на активность синтазы оксида азота в печени, легких и головном мозге // Современные проблемы токсикологии.— 2000.— № 3.— С. 3—7.
12. Цвингер С.М., Говорин А.В., Алексенко Е.Ю. Маркеры эндотелиальной дисфункции при остеоартрозе // Дальневосточный мед. журн.— 2009.— № 3.— С. 9—14.
13. Abebe W., Mozaffari M. Endothelial dysfunction in diabetes: potential application of circulating markers as advanced diagnostic and prognostic tools // EPMA Journal.— 2010.— N 1.— P. 32—45.
14. Brunner H., Cockroft J.R., Deanfield J. Endothelial function and dysfunction. Part II: Association with cardiovascular risk factors and diseases. A statement by the Working Group on Endothelins and Endothelial Factors of the European Society of Hypertension [Електронний ресурс] // J. Hyperten.— 2005.— Vol. 2.— P. 233—246.— Режим доступу до журналу: http://www.circ.ahajournals.org/cgi/content—nw/full/115/10/1285.
15. Celermajer D.S., Sorensen K.E., Gooch V.M. et al. Non-invasive detection of endothelial dysfunction in children and adults at risk of atherosclerosis // Lancet.— 1992.— Vol. 340.— P. 1111—1115.
16. Cronstein B.N., Sunkureddi P. Mechanistic aspects of inflammation and clinical management of inflammation in acute gouty arthritis // J. Clin. Rheumatol.— 2013.— Vol. 19.— N 1.— P. 19—29.
17. Gupta V., Sachdeva S., Khan A.S., Haque S.F. Endothelial dysfunction and inflammation in different stages of essential hypertension // Saudi Journal of Kidney Diseases and Transplantation.— 2011.— N 22.— P. 97—103.
18. Lowry J.L., Brovkovych V., Zhang Y., Skidgel R.A. Endothelial nitric-oxide synthase activation generates an inducible nitric-oxide synthase-like output of nitric oxide in inflamed endothelium // J. Biol. Chem.— 2013.— Vol. 288.— N 6.— P. 4174—4193.
19. Mosca M., Virdis A., Tani C. et al. Vascular reactivity in patients with undifferentiated connective tissue disease // Atherosclerosis.— 2009.— N 203.— P. 185—191.
20. Murdaca G., Colombo B.M., Cagnati P. et al. Endothelial dysfunction in rheumatic autoimmune diseases // Atherosclerosis.— 2012.— Vol. 224.— Iss. 2.— P. 309—317.
21. Nomura J., Busso N., Ives A. et al. Xanthine oxidase inhibition by febuxostat attenuates experimental atherosclerosis in mice [Електронний ресурс] // Sci. Reports.— 2014.— N 4.— Режим доступу до журналу: http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3971401/pdf/srep04554.pdf.
Інше: Романченко Максим Ігорович
асист. кафедри внутрішньої медицини № 4
65000, м. Одеса, пров. Валіховський, 2
Тел. (048) 722-35-81
E-mail: max.romanchenko@gmail.com
Стаття надійшла до редакції 10 травня 2016 р.
|
Особенности некоторых маркеров дисфункции эндотелия у больных подагрическим артритомН.А. Золотарева, М.И. Романченко, А.П. БоровикОдесский национальный медицинский университет |
---|
Ключевые слова: подагра, дисфункция эндотелия, манжеточная проба.
Список литературы:
1. Журомський В.С., Скляров О.Я. Вплив вітаміну С на NO-синтазну систему за умов експериментальної виразки шлунка // Фізіологічний журн.— 2011.— Т. 57.— № 2.— С. 90—98.
2. Кобылянский А.Г., Кузнецова Т.В., Соболева Г.Н. и др. Определение оксида азота в сыворотке и плазме человека. Метод высокоэффективной жидкостной хроматографии // Биомедицинская химия.— 2004.— № 6.— 597 с.
3. Ковалева О.Н., Нижегородцева О.А. Состояние системы оксида азота при формировании гипертензивного сердца // Укр. кардіол. журн.— 2003.— № 3.— C. 71—75.
4. Кушнаренко Н.Н., Говорин А.В., Кушнаренко К.Е. Состояние функции эндотелия у больных подагрой с артериальной гипертензией // Системные гипертензии.— 2012.— № 2.— C. 48—52.
5. Лапкина Н.А., Баранов А.А., Барскова В.Г. и др. Маркеры активации эндотелия сосудов при подагре // Терапевт. арх.— 2005.— Т. 77.— № 5.— C. 62—65.
6. Лапшина Л.А., Кравчун П.Г., Титова А.Ю., Глебова О.В. Значение определения нитритов-нитратов как маркеров дисфункции эндотелия при сердечно-сосудистой патологии [Електронний ресурс] // Укр. мед. часопис.— 2009.— Режим доступу до журналу: http://www.umj.com.ua/wp-content/uploads/archive/0/pdf/1525_rus.pdf.
7. Маркелова Е.И., Барскова В.Г., Ильина А.Е., Насонов Е.Л. Значение суточного мониторирования артериального давления в диагностике артериальной гипертонии у больных подагрой // Научно-практическая ревматология.— 2010.— № 1.— С. 61—66.
8. Мороз Г.З., Седченко И.В. Современные рекомендации по лечению подагры // Therapia.— 2015.— № 12.— С. 18—21.
9. Поддубный Д.А., Ребров А.П. Проблема адекватной оценки кардиоваскулярного риска у больных анкилозирующим спондилитом (болезнью Бехтерева) // Укр. ревматол. журн.— 2008.— Т. 1.— № 31.— C. 4—10.
10. Ребров А.П., Магдеева Н.А. Особенности эндотелиальной дисфункции у больных подагрой и её изменения на фоне проводимой терапии // Саратовский научно-медицинский журн.— 2008.— № 3.— C. 59—62.
11. Сумбаев В.В., Ясинская И.М. Влияние ДДТ на активность синтазы оксида азота в печени, легких и головном мозге // Современные проблемы токсикологии.— 2000.— № 3.— С. 3—7.
12. Цвингер С.М., Говорин А.В., Алексенко Е.Ю. Маркеры эндотелиальной дисфункции при остеоартрозе // Дальневосточный мед. журн.— 2009.— № 3.— С. 9—14.
13. Abebe W., Mozaffari M. Endothelial dysfunction in diabetes: potential application of circulating markers as advanced diagnostic and prognostic tools // EPMA Journal.— 2010.— N 1.— P. 32—45.
14. Brunner H., Cockroft J.R., Deanfield J. Endothelial function and dysfunction. Part II: Association with cardiovascular risk factors and diseases. A statement by the Working Group on Endothelins and Endothelial Factors of the European Society of Hypertension [Електронний ресурс] // J. Hyperten.— 2005.— Vol. 2.— P. 233—246.— Режим доступу до журналу: http://www.circ.ahajournals.org/cgi/content—nw/full/115/10/1285.
15. Celermajer D.S., Sorensen K.E., Gooch V.M. et al. Non-invasive detection of endothelial dysfunction in children and adults at risk of atherosclerosis // Lancet.— 1992.— Vol. 340.— P. 1111—1115.
16. Cronstein B.N., Sunkureddi P. Mechanistic aspects of inflammation and clinical management of inflammation in acute gouty arthritis // J. Clin. Rheumatol.— 2013.— Vol. 19.— N 1.— P. 19—29.
17. Gupta V., Sachdeva S., Khan A.S., Haque S.F. Endothelial dysfunction and inflammation in different stages of essential hypertension // Saudi Journal of Kidney Diseases and Transplantation.— 2011.— N 22.— P. 97—103.
18. Lowry J.L., Brovkovych V., Zhang Y., Skidgel R.A. Endothelial nitric-oxide synthase activation generates an inducible nitric-oxide synthase-like output of nitric oxide in inflamed endothelium // J. Biol. Chem.— 2013.— Vol. 288.— N 6.— P. 4174—4193.
19. Mosca M., Virdis A., Tani C. et al. Vascular reactivity in patients with undifferentiated connective tissue disease // Atherosclerosis.— 2009.— N 203.— P. 185—191.
20. Murdaca G., Colombo B.M., Cagnati P. et al. Endothelial dysfunction in rheumatic autoimmune diseases // Atherosclerosis.— 2012.— Vol. 224.— Iss. 2.— P. 309—317.
21. Nomura J., Busso N., Ives A. et al. Xanthine oxidase inhibition by febuxostat attenuates experimental atherosclerosis in mice [Електронний ресурс] // Sci. Reports.— 2014.— N 4.— Режим доступу до журналу: http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3971401/pdf/srep04554.pdf.
Дополнительная информация:
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Українська
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/utj.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74 Ефективність лікування хворих старших вікових категорій з постімплантаційною фібриляцією передсердьО.В. Синяченко, Д.Ю. Узун, Г.С. Такташов, Н.В. ГронаДонецький національний медичний університет імені М. Горького, |
---|
Ключові слова: передсердя, фібриляція, вік, лікування, ефективність.
Список літератури:
1. Дзяк Г.В., Жарінов О.Й. Фібриляція передсердь.— К.: Четверта хвиля, 2011.— 192 с.
2. Дядык А.И., Багрий А.Э. Сердечно-сосудистые заболевания у пожилых.— К.: Люди в белом, 2013.— 170 с.
3. Жарінов О.Й., Левчук Н.П. Клінічні характеристики та лікування хворих із персистентною фібриляцією передсердь // Серце і судини.— 2013.— № 4.— С. 122—130.
4. Коваленко В.М. Діагностика та лікування фібриляції передсердь.— К.: Моріон, 2015.— 158 с.
5. Скичбик В.А., Мелень Ю.П. Фібриляція передсердь: сучасні підходи до профілактики тромбоемболічних ускладнень // Ліки України.— 2015.— Т. 186, № 1.— С. 14—16.
6. Aydin U., Yilmaz M., Duzyol C. et al. Efficiency of postoperative statin treatment for preventing new onset postoperative atrial fibrillation in patients undergoing isolated coronary artery bypass grafting: a prospective randomized study // Anat. J. Cardiol.— 2014.— Vol. 12, N 1.— P. 10—14.
7. Crosato M., Calzolari V., Franceschini E. et al. Implanting cardiac rhythm devices during uninterrupted warfarin therapy: a prospective, single center experience // J. Cardiovasc. Med.— 2015.— Vol. 16, N 7.— P. 503—506.
8. Dagres N., Liodromitis E.K., Lekakis J.P. et al. Ranolazine for the prevention or treatment of atrial fibrillation: a systematic review // J. Cardiovasc. Med.— 2014.— Vol. 15.— P. 254—259.
9. Korantzopoulos P., Liub T. RDW as a marker of postoperative atrial fibrillation // Int. J. Cardiol.— 2015.— Vol. 191, N 3.— P. 109—116.
10. Kosiuk J., Koutalas E., Doering M. et al. Comparison of dabigatran and uninterrupted warfarin in patients with atrial fibrillation undergoing cardiac rhythm device implantations. Case-control study // Circ. J.— 2014.— Vol. 78, N 10.— P. 2402—2407.
11. Krishnamoorthy S., Khoo C.W., Lim H.S., Lip G.Y. Predictive value of atrial high-rate episodes for arterial stiffness and endothelial dysfunction in dual-chamber pacemaker patients // Eur. J. Clin. Invest.— 2014.— Vol. 44, N 1.— P. 13—21.
12. Matusik P., Woznica N. Atrial fibrillation before and after pacemaker implantation (WI and DDD) in patients with complete atrioventricular block // J. Pol. Merkur. Lekarski.— 2010.— Vol. 28, N 167.— P. 345—349.
13. Perez-Vizcaino F., Duarte J. Flavonols and cardiovascular disease // Mol. Aspects Med.— 2010.— Vol. 31, N 6.— P. 478—494.
14. Quirino G., Giammaria M., Corbucci G. et al. Diagnosis of paroxysmal atrial fibrillation in patients with implanted pacemakers: relationship to symptoms and other variables // Pacing Clin. Electrophysiol.— 2009.— Vol. 32, N 1.— P. 91—98.
15. Ruiz-Esparza G.U., Flores-Arredondo J.H., Segura-Ibarra V. The physiology of cardiovascular disease and innovative liposomal platforms for therapy // Int. J. Nanomedicine.— 2013.— Vol. 8, N 1.— P. 629—640.
16. Schiener M., Hossann M., J. Viola R. et al. Nanomedicine-based strategies for treatment of atherosclerosis // Trends Mol. Med.— 2014.— Vol. 20, N 5.— P. 271—281.
17. Silva R., Pereira T., Martins V. Effectiveness of atrial antitachycardia pacing in the treatment of paroxysmal atrial fibrillation in patients with pacemakers // Rev. Port. Cardiol.— 2014.— Vol. 33, N 12.— P. 781—788.
18. Xue-Jun R., Zhihong H., Ye W. et al. A clinical comparison between a new dual-chamber pacing mode-AAIsafeR and DDD mode // Am. J. Med. Sci.— 2015.— Vol. 339, N 2.— P. 145—147.
19. Yedlapati N., Fisher J.D. Pacemaker diagnostics in atrial fibrillation: limited usefulness for therapy initiation in a pacemaker practice // Pacing Clin. Electrophysiol.— 2014.— Vol. 37, N 9.— P. 1189—1197.
20. Zannad F., McMurray J.J., Drexler H. et al. Rationale and design of the eplerenone in mild patients hospitalization and survival study in heart failure // Eur. J. Heart Fail.— 2013.— Vol. 12.— P. 617—622.
Інше: Синяченко Олег Володимирович
проф., чл.-кор. НАМН України, зав. кафедри внутрішньої медицини № 1
84404, Донецька обл., м. Лиман, вул. Привокзальна, 27
E-mail: synyachenko@ukr.net
Стаття надійшла до редакції 16 вересня 2016 р.
|
Эффективность лечения больных старших возрастных категорий с постимплантационной фибрилляцией предсердийО.В. Синяченко, Д.Ю. Узун, Г.С. Такташов, Н.В. ГронаДонецкий национальный медицинский университет имени М. Горького, г. Лиман |
---|
Ключевые слова: предсердие, фибрилляция, возраст, лечение, эффективность.
Список литературы:
1. Дзяк Г.В., Жарінов О.Й. Фібриляція передсердь.— К.: Четверта хвиля, 2011.— 192 с.
2. Дядык А.И., Багрий А.Э. Сердечно-сосудистые заболевания у пожилых.— К.: Люди в белом, 2013.— 170 с.
3. Жарінов О.Й., Левчук Н.П. Клінічні характеристики та лікування хворих із персистентною фібриляцією передсердь // Серце і судини.— 2013.— № 4.— С. 122—130.
4. Коваленко В.М. Діагностика та лікування фібриляції передсердь.— К.: Моріон, 2015.— 158 с.
5. Скичбик В.А., Мелень Ю.П. Фібриляція передсердь: сучасні підходи до профілактики тромбоемболічних ускладнень // Ліки України.— 2015.— Т. 186, № 1.— С. 14—16.
6. Aydin U., Yilmaz M., Duzyol C. et al. Efficiency of postoperative statin treatment for preventing new onset postoperative atrial fibrillation in patients undergoing isolated coronary artery bypass grafting: a prospective randomized study // Anat. J. Cardiol.— 2014.— Vol. 12, N 1.— P. 10—14.
7. Crosato M., Calzolari V., Franceschini E. et al. Implanting cardiac rhythm devices during uninterrupted warfarin therapy: a prospective, single center experience // J. Cardiovasc. Med.— 2015.— Vol. 16, N 7.— P. 503—506.
8. Dagres N., Liodromitis E.K., Lekakis J.P. et al. Ranolazine for the prevention or treatment of atrial fibrillation: a systematic review // J. Cardiovasc. Med.— 2014.— Vol. 15.— P. 254—259.
9. Korantzopoulos P., Liub T. RDW as a marker of postoperative atrial fibrillation // Int. J. Cardiol.— 2015.— Vol. 191, N 3.— P. 109—116.
10. Kosiuk J., Koutalas E., Doering M. et al. Comparison of dabigatran and uninterrupted warfarin in patients with atrial fibrillation undergoing cardiac rhythm device implantations. Case-control study // Circ. J.— 2014.— Vol. 78, N 10.— P. 2402—2407.
11. Krishnamoorthy S., Khoo C.W., Lim H.S., Lip G.Y. Predictive value of atrial high-rate episodes for arterial stiffness and endothelial dysfunction in dual-chamber pacemaker patients // Eur. J. Clin. Invest.— 2014.— Vol. 44, N 1.— P. 13—21.
12. Matusik P., Woznica N. Atrial fibrillation before and after pacemaker implantation (WI and DDD) in patients with complete atrioventricular block // J. Pol. Merkur. Lekarski.— 2010.— Vol. 28, N 167.— P. 345—349.
13. Perez-Vizcaino F., Duarte J. Flavonols and cardiovascular disease // Mol. Aspects Med.— 2010.— Vol. 31, N 6.— P. 478—494.
14. Quirino G., Giammaria M., Corbucci G. et al. Diagnosis of paroxysmal atrial fibrillation in patients with implanted pacemakers: relationship to symptoms and other variables // Pacing Clin. Electrophysiol.— 2009.— Vol. 32, N 1.— P. 91—98.
15. Ruiz-Esparza G.U., Flores-Arredondo J.H., Segura-Ibarra V. The physiology of cardiovascular disease and innovative liposomal platforms for therapy // Int. J. Nanomedicine.— 2013.— Vol. 8, N 1.— P. 629—640.
16. Schiener M., Hossann M., J. Viola R. et al. Nanomedicine-based strategies for treatment of atherosclerosis // Trends Mol. Med.— 2014.— Vol. 20, N 5.— P. 271—281.
17. Silva R., Pereira T., Martins V. Effectiveness of atrial antitachycardia pacing in the treatment of paroxysmal atrial fibrillation in patients with pacemakers // Rev. Port. Cardiol.— 2014.— Vol. 33, N 12.— P. 781—788.
18. Xue-Jun R., Zhihong H., Ye W. et al. A clinical comparison between a new dual-chamber pacing mode-AAIsafeR and DDD mode // Am. J. Med. Sci.— 2015.— Vol. 339, N 2.— P. 145—147.
19. Yedlapati N., Fisher J.D. Pacemaker diagnostics in atrial fibrillation: limited usefulness for therapy initiation in a pacemaker practice // Pacing Clin. Electrophysiol.— 2014.— Vol. 37, N 9.— P. 1189—1197.
20. Zannad F., McMurray J.J., Drexler H. et al. Rationale and design of the eplerenone in mild patients hospitalization and survival study in heart failure // Eur. J. Heart Fail.— 2013.— Vol. 12.— P. 617—622.
Дополнительная информация:
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Українська
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/utj.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74 Спрощена шкала оцінки ризику віддаленого несприятливого наслідку після перенесеного інфаркту міокарда із зубцем QС. В. КорольУкраїнська військово-медична академія, Київ |
---|
Ключові слова: інфаркт міокарда із зубцем Q, реєстр, тропонін І, спрощена шкала, дворічна смертність.
Список літератури:
1. Король С. В. Гострий коронарний синдром з елевацією сегмента ST: стратифікація ризику ранніх і пізніх ускладнень, розробка лікувальних програм для їх профілактики: автореф. дис. ...д-ра мед. наук. — Івано-Франківськ, 2013. — 34 с.
2. Король С. В. Пат. UA № 83744, G01N 33/00. Спосіб спрощеної оцінки ризику несприятливого віддаленого наслідку гострого інфаркту міокарда з зубцем Q. — № заявки u 201304440; Заявл. 9.04.2013, опубл. 25.09.2013 Бюл. № 18, 2013.
3. Пархоменко О. М., Амосова К. М., Дзяк Г. В. та ін. Рекомендації Асоціації кардіологів України щодо ведення пацієнтів з гострим коронарним синдромом з елевацією сегмента ST // Укр. кардіол. журн. — 2013. — Додаток № 3. — 51 с.
4. Эрлих А. Д. Шкала для ранней оценки риска смерти и развития инфаркта миокарда в период пребывания в стационаре больных с острыми коронарными синдромами (на основе данных регистра РЕКОРД) // Кардиол. — 2010. — № 10. — С. 11—15.
5. Addala S., Grines C. L., Dixon S. R. et al. Predicting mortality in patients with ST-elevation myocardial infarction treated with primary percutaneous coronary intervention (PAMI risk score) // Am. J. Cardiol. — 2004. — Vol. 93. — P. 629—632.
6. Eagle K.A., Lim M. J., Dabbous O. H. et al. A validated prediction model for all forms of acute coronary syndrome: estimating the risk of 6-month postdischarge death in an international registry // J. Am. Med. Assoc. — 2004. — Vol. 291. — P. 2727—2733.
7. Halkin A., Singh M., Nikolsky E. et al. Prediction of mortality after primary percutaneous coronary intervention for acute myocardial infarction: the CADILLAC risk score // J. Am. Coll. Cardiol. — 2005. — Vol. 45. — P. 1397—1405.
Інше: Король Світлана Валеріївна
д. мед. н., доц. кафедри військової терапії
04655, м. Київ, вул. Мельникова, 24
E-mail: valueva.sv@mail.ru
Стаття надійшла до редакції 28 березня 2016 р.
|
Упрощенная шкала оценки риска отдаленного неблагоприятного исхода после перенесенного инфаркта миокарда с зубцом QС. В. КорольУкраинская военно-медицинская академия, Киев |
---|
Ключевые слова: инфаркт миокарда с зубцом Q, регистр, тропонин І, упрощенная шкала, двухлетняя смертность.
Список литературы:
1. Король С. В. Гострий коронарний синдром з елевацією сегмента ST: стратифікація ризику ранніх і пізніх ускладнень, розробка лікувальних програм для їх профілактики: автореф. дис. ...д-ра мед. наук. — Івано-Франківськ, 2013. — 34 с.
2. Король С. В. Пат. UA № 83744, G01N 33/00. Спосіб спрощеної оцінки ризику несприятливого віддаленого наслідку гострого інфаркту міокарда з зубцем Q. — № заявки u 201304440; Заявл. 9.04.2013, опубл. 25.09.2013 Бюл. № 18, 2013.
3. Пархоменко О. М., Амосова К. М., Дзяк Г. В. та ін. Рекомендації Асоціації кардіологів України щодо ведення пацієнтів з гострим коронарним синдромом з елевацією сегмента ST // Укр. кардіол. журн. — 2013. — Додаток № 3. — 51 с.
4. Эрлих А. Д. Шкала для ранней оценки риска смерти и развития инфаркта миокарда в период пребывания в стационаре больных с острыми коронарными синдромами (на основе данных регистра РЕКОРД) // Кардиол. — 2010. — № 10. — С. 11—15.
5. Addala S., Grines C. L., Dixon S. R. et al. Predicting mortality in patients with ST-elevation myocardial infarction treated with primary percutaneous coronary intervention (PAMI risk score) // Am. J. Cardiol. — 2004. — Vol. 93. — P. 629—632.
6. Eagle K.A., Lim M. J., Dabbous O. H. et al. A validated prediction model for all forms of acute coronary syndrome: estimating the risk of 6-month postdischarge death in an international registry // J. Am. Med. Assoc. — 2004. — Vol. 291. — P. 2727—2733.
7. Halkin A., Singh M., Nikolsky E. et al. Prediction of mortality after primary percutaneous coronary intervention for acute myocardial infarction: the CADILLAC risk score // J. Am. Coll. Cardiol. — 2005. — Vol. 45. — P. 1397—1405.
Дополнительная информация:
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Українська
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/utj.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74 Цитокіновий статус у хворих на госпітальну пневмонію на тлі черепно-мозкової травмиА. Б. Ільченко, О. О. ЯковлеваВінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова |
---|
Ключові слова: госпітальна пневмонія, черепно-мозкова травма, діагностика, цитокіни.
Список літератури:
1. Крылов В. В., Царенко С. В., Петриков С. С. Диагностика, профилактика и лечение госпитальной пневмонии у больных с внутричерепными кровоизлияниями, находящихся в критическом состоянии // Нейрохирургия. — 2003. — № 4. — С. 45—48.
2. Фещенко Ю. І., Голубовська О. А., Гончаров К. А. та ін. Негоспітальна пневмонія у дорослих осіб: етіологія, патогенез, класифікація, діагностика, антибактеріальна терапія (проект клінічних настанов). Частина ІІ // Укр. пульмонол. журн. — 2013. — № 1. — C. 5—21.
3. Фещенко Ю. І., Дзюблик Ю. І., Сімонов С. С. Госпітальна (нозокоміальна) пневмонія у дорослих осіб: етіологія, патогенез, класифікація, діагностика, антибактеріальна терапія // Здоров’я України. — 2012. — № 1 (278). — С. 35—36.
4. Чучалин А. Г., Цой А. Н., Архипов В. В. Диагностика и лечение пневмоний с позиций медицины доказательств // Consilium Medicum. — 2012. — № 4 (12). — C. 425—452.
5. American Thoracic Society (2005) Guidelines for the management of adults with hospital-acquired, ventilator-associated, and healthcare-associated pneumonia // Am. J. Respir. Crit. Care Med. — 2005. — N 171. — Р. 388—416.
6. Barbier F., Andremont А., Wolff М. et al. Hospital-acquired pneumonia and ventilator-associated pneumonia: recent advances in epidemiology and management // Curr. Opin. Pulm. Med. — 2013. — N 19 (3). — Р. 16—28.
7. Chang Y., Moon J. Y., Cho Y. J. et al. The current pathogens and treatment of hospital-acquired pneumonia/ventilator-associated pneumonia in medical intensive care units // Intensive Care Med. Exp. — 2015. — N 3. — P. 13—15.
8. Masterton R. G., Galloway A., French G. et al. Guidelines for the management of hospital-acquired pneumonia in the UK: report of the working party on hospital-acquired pneumonia of the British Society for Antimicrobial Chemotherapy // J. Antimicrob. Chemother. — 2008. — Vol. 62. — P. 5—34.
9. Rotstein C., Evans G., Born A. et al. Clinical practice guidelines for hospital-acquired pneumonia and ventilator-associated pneumonia in adults // Can. J. Infect. Dis. Med. Microbiol. — 2008. — Vol. 19. — P. 19—53.
10. Thomas M. File Jr. Recommendations for treatment of hospital-acquired and ventilator-associated pneumonia: review of recent international guidelines // Clin. Infect. Dis. — 2010. — Vol. 51 (S 1). — S 42—S 47.
Інше:
Ільченко Анастасія Борисівна
аспірант кафедри клінічної фармації та клінічної фармакології
10002, м. Житомир, вул. Червоного Хреста, 3
Тел. (098) 459-88-80
E-mail: kalypsol@rambler.ru
Стаття надійшла до редакції 15 жовтня 2016 р.
|
Цитокиновый статус у больных госпитальной пневмонией на фоне черепно-мозговой травмыА. Б. Ильченко, А. А. ЯковлеваВинницкий национальный медицинский университет имени Н. И. Пирогова |
---|
Ключевые слова: госпитальная пневмония, черепно-мозговая травма, диагностика, цитокины.
Список литературы:
1. Крылов В. В., Царенко С. В., Петриков С. С. Диагностика, профилактика и лечение госпитальной пневмонии у больных с внутричерепными кровоизлияниями, находящихся в критическом состоянии // Нейрохирургия. — 2003. — № 4. — С. 45—48.
2. Фещенко Ю. І., Голубовська О. А., Гончаров К. А. та ін. Негоспітальна пневмонія у дорослих осіб: етіологія, патогенез, класифікація, діагностика, антибактеріальна терапія (проект клінічних настанов). Частина ІІ // Укр. пульмонол. журн. — 2013. — № 1. — C. 5—21.
3. Фещенко Ю. І., Дзюблик Ю. І., Сімонов С. С. Госпітальна (нозокоміальна) пневмонія у дорослих осіб: етіологія, патогенез, класифікація, діагностика, антибактеріальна терапія // Здоров’я України. — 2012. — № 1 (278). — С. 35—36.
4. Чучалин А. Г., Цой А. Н., Архипов В. В. Диагностика и лечение пневмоний с позиций медицины доказательств // Consilium Medicum. — 2012. — № 4 (12). — C. 425—452.
5. American Thoracic Society (2005) Guidelines for the management of adults with hospital-acquired, ventilator-associated, and healthcare-associated pneumonia // Am. J. Respir. Crit. Care Med. — 2005. — N 171. — Р. 388—416.
6. Barbier F., Andremont А., Wolff М. et al. Hospital-acquired pneumonia and ventilator-associated pneumonia: recent advances in epidemiology and management // Curr. Opin. Pulm. Med. — 2013. — N 19 (3). — Р. 16—28.
7. Chang Y., Moon J. Y., Cho Y. J. et al. The current pathogens and treatment of hospital-acquired pneumonia/ventilator-associated pneumonia in medical intensive care units // Intensive Care Med. Exp. — 2015. — N 3. — P. 13—15.
8. Masterton R. G., Galloway A., French G. et al. Guidelines for the management of hospital-acquired pneumonia in the UK: report of the working party on hospital-acquired pneumonia of the British Society for Antimicrobial Chemotherapy // J. Antimicrob. Chemother. — 2008. — Vol. 62. — P. 5—34.
9. Rotstein C., Evans G., Born A. et al. Clinical practice guidelines for hospital-acquired pneumonia and ventilator-associated pneumonia in adults // Can. J. Infect. Dis. Med. Microbiol. — 2008. — Vol. 19. — P. 19—53.
10. Thomas M. File Jr. Recommendations for treatment of hospital-acquired and ventilator-associated pneumonia: review of recent international guidelines // Clin. Infect. Dis. — 2010. — Vol. 51 (S 1). — S 42—S 47.
Дополнительная информация:
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Українська
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/utj.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74 Формування кардіоваскулярного ризику у пацієнтів з неалкогольною жировою хворобою печінки та роль субклінічного гіпотиреозу в його розвиткуО.В. Колеснікова1, А.В. Потапенко1, 21 ДУ «Національний інститут терапії імені Л.Т. Малої НАМН України», Харків |
---|
Ключові слова: кардіоваскулярний ризик, неалкогольна жирова хвороба печінки, субклінічний гіпотиреоз, фактори ризику.
Інше: Колеснікова Олена Вадимівна
д. мед. н., зам. директора з наукової роботи
61039, м. Харків, просп. Л. Малої, 2а
Е-mail: kolesnikova1973@gmail.com
Стаття надійшла до редакції 26 серпня 2016 р.
|
Формирование кардиоваскулярного риска у пациентов с неалкогольной жировой болезнью печени и роль субклинического гипотиреоза в его развитииЕ.В. Колесникова1, А.В Потапенко1, 21 ГУ «Национальный институт терапии имени Л.Т. Малой НАМН Украины», Харьков |
---|
Ключевые слова: кардиоваскулярный риск, неалкогольная жировая болезнь печени, субклинический гипотиреоз, факторы риска.
Дополнительная информация:
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Російська
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/utj.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 74 Функціональне значення мікроРНК у розвитку захворювань внутрішніх органівЛ.М. СамохінаДУ «Національний інститут терапії імені Л.Т. Малої НАМН України», Харків |
---|
Ключові слова: мікроРНК, методи визначення, старіння організму, захворювання легенів, серця, печінки, нирок, шлунково-кишкового тракту, цукровий діабет.
Список літератури:
1. Федоров А.В., Минасян С.М., Костарева А.А. и др. Повышение уровня микроРНК-208а в цельной крови после ишемии-реперфузии миокарда у крыс // Региональное кровообращение и микроциркуляция.— 2012.— Т. 11, № 2.— С. 66—71.— www.microcirculation.ru
2. Al-Husseini W., Chen Y., Gondro C. et al. Characterization and profiling of liver microRNAs by RNA-sequencing in cattle divergently selected for residual feed intake // Asian-Australas J. Anim. Sci.— 2015.— Dec. 15.— Doi: 10.5713/ajas.15.0605.
3. Aw S.S., Tang M.X., Teo Y.N., Cohen S.M. A conformation-induced fluorescence method for microRNA detection // Nucleic. Acids Res.— 2016.— pii: gkw108.
4. Beaulieu L.M., Vitseva O., Tanriverdi K. et al. Platelet functional and transcriptional changes induced by intralipid infusion // Thromb. Haemost.— 2016.— Vol. 115, N 6.
5. Biao K., Dongli S., Tao R., Guohui Z. Inhibition of microRNA195 attenuates high-glucose induced neonatal cardiomyocytes hypertrophy in vitro // Zhonghua Xin Xue Guan Bing Za Zhi.— 2015.— Vol. 43, N 8.— P. 712—717.
6. Delić D., Eisele C., Schmid R. et al. Urinary Exosomal miRNA Signature in Type II Diabetic Nephropathy Patient // PLoS One.— 2016.— Vol. 11, N 3.— e0150154.— Doi: 10.1371/journal.pone.0150154. eCollection 2016.
7. Denby L., Baker A.H. Targeting non-coding RNA for the therapy of renal disease // Curr. Opin. Pharmacol.— 2016.— Vol. 27.— P. 70—77.— Doi: 10.1016/j.coph.2016.02.001.
8. Dong M.J., Xiao T., Meng W., Hu F. Research progress in the function of microRNA-182 // Sheng Li Xue Bao.— 2016.— Vol. 68, N 1.— P. 107—113.
9. Dörr O., Liebetrau C., Möllmann H. et al. Effect of Renal Sympathetic Denervation on Specific MicroRNAs as an Indicator of Reverse Remodeling Processes in Hypertensive Heart Disease // J. Clin. Hypertens (Greenwich).— 2016.— Doi: 10.1111/jch.12797.
10. Duggal B., Gupta M.K., Naga S.V. Prasad Potential role of MicroRNAs in cardiovascular disease: Are they up to their hype? // Curr. Cardiol. Rev.— Vol. 12 (4).— P. 304—310.
11. Duggal B., Yi B., Ma R. et al. CRISPR/cas9, a novel genomic tool to knock down microRNA in vitro and in vivo // Sci. Rep.— 2016.— Vol. 6.— P. 22312.— Doi: 10.1038/srep22312.
12. El-Ahwany E., Nagy F., Zoheiry M. et al. Circulating miRNAs as Predictor Markers for Activation of Hepatic Stellate Cells and Progression of HCV-Induced Liver Fibrosis // Electron. Physician.— 2016.— Vol. 8, N 1.— Р. 1804—1810.— Doi: 10.19082 /1804. eCollection 2016.
13. Garo L.P., Murugaiyan G. Contribution of MicroRNAs to autoimmune diseases // Cell Mol. Life Sci.— 2016.— Mar. 4.
14. Hang P., Guo J., Sun C., Du Z. MicroRNAs as Candidate Drug Targets for Cardiovascular Diseases // Curr. Drug. Targets.— 2016.— Feb. 29.
15. He S.F., Zhu H.J., Han Z.Y. et al. MicroRNA-133b-5p Is Involved in Cardioprotection of Morphine Preconditioning in Rat Cardiomyocytes by Targeting Fas // Can. J. Cardiol.— 2015.— Oct. 30.— pii: S0828-282X(15)01544-5.— Doi: 10.1016/j.cjca.2015.10.019.
16. Huntley R.P., Sitnikov D., Orlic-Milacic M. et al. Guidelines for the functional annotation of microRNAs using the Gene Ontology // RNA.— 2016.— Vol. 22 (5).— Р. 667—676.
17. Juanchich A., Kim N., Kogan F.J. Slack Cis-acting elements in its 3’ UTR mediate post-transcriptional regulation of KRAS // Oncotarget.— 2016.— Vol. 7 (11).— Р. 11770—11784.— Doi: 10.18632/oncotarget.7599.
18. Kara M., Kirkil G., Kalemci S. Differential Expression of MicroRNAs in Chronic Obstructive Pulmonary Disease // Adv. Clin. Exp. Med.— 2016.— Vol. 25, N 1.— P. 21—26.— Doi: 10.17219/acem/28343.
19. Lee J., Park E.J., Kiyono H. MicroRNA-orchestrated pathophysiologic control in gut homeostasis and inflammation // BMB Rep.— 2016.— Feb. 29.— pii: 3501.
20. Leistner D.M., Boeckel J.N., Reis S.M. et al. Transcoronary gradients of vascular miRNAs and coronary atherosclerotic plaque characteristics // Eur. Heart J.— 2016.— Feb. 24.— pii: ehw047.
21. Li Q., Xie J., Wang B. et al. Overexpression of microRNA-99a Attenuates Cardiac Hypertrophy // PLoS One.— 2016.— Vol. 11, N 2.— e0148480.— Doi: 10.1371/journal.pone.0148480. eCollection 2016.
22. Li S., Geng J., Xu X. et al. miR-130b-3p Modulates Epithelial-Mesenchymal Crosstalk in Lung Fibrosis by Targeting IGF-1 // PLoS One.— 2016.— Vol. 11, N 3.— e0150418.— Doi: 10.1371/journal.pone.0150418. eCollection 2016.
23. Lindsay C.R., Edelstein L.C. MicroRNAs in Platelet Physiology and Function // Semin. Thromb. Hemost.— 2016.— Mar. 7.
24. Liu B., Childs-Disney J.L., Znosko B.M. et al. Analysis of secondary structural elements in human microRNA hairpin precursors // BMC Bioinformatics.— 2016.— Vol. 17, N 1.— P. 112.— Doi: 10.1186/s12859-016-0960-6.
25. Liu B., Fang L. Identification of microRNA precursor based on gapped n-tuple structure status composition kernel // Comput. Biol. Chem.— 2016.— pii: S1476-9271(16)30036-6.— Doi: 10.1016/j.compbiolchem.2016.02.010.
26. Lu T., Lin Z., Ren J. et al. The Non-Specific Binding of Fluorescent-Labeled MiRNAs on Cell Surface by Hydrophobic Interaction // PLoS One.— 2016.— Vol. 11, N 3.— e0149751.— Doi: 10.1371/journal.pone.0149751. eCollection 2016.
27. Ma S., Tian X.Y., Zhang Y. et al. E-selectin-targeting delivery of microRNAs by microparticles ameliorates endothelial inflammation and atherosclerosis // Sci. Rep.— 2016.— Vol. 6.— P. 22910.— Doi: 10.1038/srep22910.
28. Majumdar G., Raghow R. Trichostatin A induces a unique set of microRNAs including miR-129-5p that blocks cyclin-dependent kinase 6 expression and proliferation in H9c2 cardiac myocytes // Mol. Cell. Biochem.— 2016.— Vol. 415 (1—2).— P. 39—49.— Doi: 10.1007/s11010-016-2675-4.
29. Meng J., Li L., Zhao Y. et al. MicroRNA-196a/b Mitigate Renal Fibrosis by Targeting TGF-β Receptor 2 // J. Am. Soc. Nephrol.— 2016.— Mar 3.— pii: ASN.2015040422.
30. Ouimet M., Hennessy E.J., van Solingen C. et al. miRNA Targeting of Oxysterol-Binding Protein-Like 6 Regulates Cholesterol Trafficking and Efflux // Arterioscler. Thromb. Vasc. Biol.— 2016.— Mar. 3.— pii: ATVBAHA.116.307282.
31. Pinazo-Durán M.D., Zanón-Moreno V., Lleó-Perez A. et al. Genetic systems for a new approach to risk of progression of diabetic retinopathy // Arch. Soc. Esp. Oftalmol.— 2016.— Mar. 3.— pii: S0365-6691(16)00049-6.— Doi: 10.1016/j.oftal.2016.01.016.
32. Pitzler L., Auler M., Probst K. et al. miR-126-3p promotes matrix-dependent perivascular cell attachment, migration and intercellular interaction // Stem Cells.— 2016.— Mar 2.— Doi: 10.1002/stem.2308.
33. Prattichizzo F., Giuliani A., Recchioni R. et al. Anti-TNF-α treatment modulates SASP and SASP-related microRNAs in endothelial cells and in circulating angiogenic cells // Oncotarget.— 2016.— Mar. 2.— Doi: 10.18632/oncotarget.7858.
34. Ramanathan S., Ajit S.K. MicroRNA-Based Biomarkers in Pain // Adv. Pharmacol.— 2016.— Vol. 75.— P. 35—62.— Doi: 10.1016/bs.apha.2015.12.001.
35. Reddy M.A., Das S., Zhuo C. et al. Regulation of Vascular Smooth Muscle Cell Dysfunction Under Diabetic Conditions by miR-504 // Arterioscler. Thromb. Vasc. Biol.— 2016.— Mar. 3.— pii: ATVBAHA.115.306770.
36. Rodosthenous R.S., Coull B.A., Lu Q. et al. Ambient particulate matter and microRNAs in extracellular vesicles: a pilot study of older individuals // Part. Fibre. Toxicol.— 2016.— Vol. 13, N 1.— P. 13.— Doi: 10.1186/s12989-016-0121-0.
37. Rossi A.F., Cadamuro A.C., Biselli-Périco J.M. et al. Interaction between inflammatory mediators and miRNAs in Helicobacter pylori infection // Cell Microbiol.— 2016.— Vol. 18 (10).— P. 1444—1458.— Doi: 10.1111/cmi.12587.
38. Rossi A.F., Holeiter M., Layland S.L., Schenke-Layland K. Cardiomyocyte generation from somatic sources - current status and future directions // Curr. Opin. Biotechnol.— 2016.— Vol. 40.— P. 49—55.— Doi: 10.1016/j.copbio.2016.02.014.
39. Soriano-Arroquia A., House L., Tregilgas L. et al. The functional consequences of age-related changes in microRNA expression in skeletal muscle // Biogerontology.— 2016.— Feb 27.
40. Wang G., Yao J., Li Z. et al. miR-34a-5p inhibition alleviates intestinal ischemia/reperfusion-induced ROS accumulation and apoptosis via activation of SIRT1 signaling // Antioxid. Redox. Signal.— 2016.— Vol. 24 (17).— P. 961—973.— Doi: 10.1089/ars.2015.6492.
41. Wang K.J., Zhao X., Liu Y.Z. et al. Circulating MiR-19b-3p, MiR-134-5p and MiR-186-5p are Promising Novel Biomarkers for Early Diagnosis of Acute Myocardial Infarction // Cell Physiol. Biochem.— 2016.— Vol. 38, N 3.— P. 1015—1029.
42. Wang N., Zhou Z., Wu T. et al. TNF-α-induced NF-κB activation upregulates microRNA-150-3p and inhibits osteogenesis of mesenchymal stem cells by targeting β-catenin // Open Biol.— 2016.— Vol. 6, N 3.— pii: 150258.— Doi: 10.1098/rsob.150258.
43. Xiang Y., Eyers F., Herbert C. et al. MicroRNA-487b Is a Negative Regulator of Macrophage Activation by Targeting IL-33 Production // J. Immunol.— 2016.— Mar. 2.— pii: 1502081.
44. Xu X., Li H. Integrated microRNA‑gene analysis of coronary artery disease based on miRNA and gene expression profiles // Mol. Med. Rep.— 2016.— Feb. 23.— Doi: 10.3892/mmr.2016.4936.
45. Yuan M.J., Maghsoudi T., Wang T. Exosomes Mediate the Intercellular Communication after Myocardial Infarction // Int. J. Med. Sci.— 2016.— Vol. 13, N 2.— P. 113—116.— Doi: 10.7150/ijms.14112. eCollection 2016.
46. Zhang W., Wang P., Chen S. et al. Rhythmic expression of miR-27b-3p targets the clock gene Bmal1 at the posttranscriptional level in the mouse liver // FASEB J.— 2016.— Feb. 26.— pii: fj.201500120.
47. Zhang X.R., Fu X.J., Zhu D.S. et al. Salidroside-regulated lipid metabolism with down-regulation of miR-370 in type 2 diabetic mice // Eur. J. Pharmacol.— 2016.— Mar. 3.— pii: S0014-2999(16)30122-4.— Doi: 10.1016/j.ejphar.2016.03.011.
48. Zhao X., Yu H., Kong L. et al. High throughput sequencing of small RNAs transcriptomes in two Crassostrea oysters identifies microRNAs involved in osmotic stress response // Sci. Rep.— 2016.— Vol. 6.— P. 226—287.— Doi: 10.1038/srep22687.
49. Zheng H., Dong X., Liu N. et al. Regulation and mechanism of mouse miR-130a/b in metabolism-related inflammation // Int. J. Biochem. Cell Biol.— 2016.— Vol. 74.— P. 72—83.— Doi: 10.1016/j.biocel.2016.02.021.
50. Zhou L., Irani S., Sirwi A., Hussain M.M. MicroRNAs regulating apolipoprotein B-containing lipoprotein production // Biochim. Biophys. Acta.— 2016.— Feb. 26.— pii: S1388-1981(16)30047-6.— Doi: 10.1016/j.bbalip.2016.02.020.
Інше: Самохіна Любов Михайлівна
к. біол. н., ст. наук. співр., пров. наук. співр.
61039, м. Харків, просп. Л. Малої, 2а
Тел. (0572) 779-19-28, (0572) 373-90-97
E-mail: lub.samokhina@yandex.ua
Стаття надійшла до редакції 23 травня 2016 р.
|
Функциональное значение микроРНК в развитии заболеваний внутренних органовЛ.М. СамохинаГУ «Национальный институт терапии имени Л.Т. Малой НАМН Украины», |
---|
Ключевые слова: микроРНК, методы определения, старение организма, заболевания легких, сердца, печени, почек и желудочно-кишечного тракта, сахарный диабет.
Список литературы:
1. Федоров А.В., Минасян С.М., Костарева А.А. и др. Повышение уровня микроРНК-208а в цельной крови после ишемии-реперфузии миокарда у крыс // Региональное кровообращение и микроциркуляция.— 2012.— Т. 11, № 2.— С. 66—71.— www.microcirculation.ru
2. Al-Husseini W., Chen Y., Gondro C. et al. Characterization and profiling of liver microRNAs by RNA-sequencing in cattle divergently selected for residual feed intake // Asian-Australas J. Anim. Sci.— 2015.— Dec. 15.— Doi: 10.5713/ajas.15.0605.
3. Aw S.S., Tang M.X., Teo Y.N., Cohen S.M. A conformation-induced fluorescence method for microRNA detection // Nucleic. Acids Res.— 2016.— pii: gkw108.
4. Beaulieu L.M., Vitseva O., Tanriverdi K. et al. Platelet functional and transcriptional changes induced by intralipid infusion // Thromb. Haemost.— 2016.— Vol. 115, N 6.
5. Biao K., Dongli S., Tao R., Guohui Z. Inhibition of microRNA195 attenuates high-glucose induced neonatal cardiomyocytes hypertrophy in vitro // Zhonghua Xin Xue Guan Bing Za Zhi.— 2015.— Vol. 43, N 8.— P. 712—717.
6. Delić D., Eisele C., Schmid R. et al. Urinary Exosomal miRNA Signature in Type II Diabetic Nephropathy Patient // PLoS One.— 2016.— Vol. 11, N 3.— e0150154.— Doi: 10.1371/journal.pone.0150154. eCollection 2016.
7. Denby L., Baker A.H. Targeting non-coding RNA for the therapy of renal disease // Curr. Opin. Pharmacol.— 2016.— Vol. 27.— P. 70—77.— Doi: 10.1016/j.coph.2016.02.001.
8. Dong M.J., Xiao T., Meng W., Hu F. Research progress in the function of microRNA-182 // Sheng Li Xue Bao.— 2016.— Vol. 68, N 1.— P. 107—113.
9. Dörr O., Liebetrau C., Möllmann H. et al. Effect of Renal Sympathetic Denervation on Specific MicroRNAs as an Indicator of Reverse Remodeling Processes in Hypertensive Heart Disease // J. Clin. Hypertens (Greenwich).— 2016.— Doi: 10.1111/jch.12797.
10. Duggal B., Gupta M.K., Naga S.V. Prasad Potential role of MicroRNAs in cardiovascular disease: Are they up to their hype? // Curr. Cardiol. Rev.— Vol. 12 (4).— P. 304—310.
11. Duggal B., Yi B., Ma R. et al. CRISPR/cas9, a novel genomic tool to knock down microRNA in vitro and in vivo // Sci. Rep.— 2016.— Vol. 6.— P. 22312.— Doi: 10.1038/srep22312.
12. El-Ahwany E., Nagy F., Zoheiry M. et al. Circulating miRNAs as Predictor Markers for Activation of Hepatic Stellate Cells and Progression of HCV-Induced Liver Fibrosis // Electron. Physician.— 2016.— Vol. 8, N 1.— Р. 1804—1810.— Doi: 10.19082 /1804. eCollection 2016.
13. Garo L.P., Murugaiyan G. Contribution of MicroRNAs to autoimmune diseases // Cell Mol. Life Sci.— 2016.— Mar. 4.
14. Hang P., Guo J., Sun C., Du Z. MicroRNAs as Candidate Drug Targets for Cardiovascular Diseases // Curr. Drug. Targets.— 2016.— Feb. 29.
15. He S.F., Zhu H.J., Han Z.Y. et al. MicroRNA-133b-5p Is Involved in Cardioprotection of Morphine Preconditioning in Rat Cardiomyocytes by Targeting Fas // Can. J. Cardiol.— 2015.— Oct. 30.— pii: S0828-282X(15)01544-5.— Doi: 10.1016/j.cjca.2015.10.019.
16. Huntley R.P., Sitnikov D., Orlic-Milacic M. et al. Guidelines for the functional annotation of microRNAs using the Gene Ontology // RNA.— 2016.— Vol. 22 (5).— Р. 667—676.
17. Juanchich A., Kim N., Kogan F.J. Slack Cis-acting elements in its 3’ UTR mediate post-transcriptional regulation of KRAS // Oncotarget.— 2016.— Vol. 7 (11).— Р. 11770—11784.— Doi: 10.18632/oncotarget.7599.
18. Kara M., Kirkil G., Kalemci S. Differential Expression of MicroRNAs in Chronic Obstructive Pulmonary Disease // Adv. Clin. Exp. Med.— 2016.— Vol. 25, N 1.— P. 21—26.— Doi: 10.17219/acem/28343.
19. Lee J., Park E.J., Kiyono H. MicroRNA-orchestrated pathophysiologic control in gut homeostasis and inflammation // BMB Rep.— 2016.— Feb. 29.— pii: 3501.
20. Leistner D.M., Boeckel J.N., Reis S.M. et al. Transcoronary gradients of vascular miRNAs and coronary atherosclerotic plaque characteristics // Eur. Heart J.— 2016.— Feb. 24.— pii: ehw047.
21. Li Q., Xie J., Wang B. et al. Overexpression of microRNA-99a Attenuates Cardiac Hypertrophy // PLoS One.— 2016.— Vol. 11, N 2.— e0148480.— Doi: 10.1371/journal.pone.0148480. eCollection 2016.
22. Li S., Geng J., Xu X. et al. miR-130b-3p Modulates Epithelial-Mesenchymal Crosstalk in Lung Fibrosis by Targeting IGF-1 // PLoS One.— 2016.— Vol. 11, N 3.— e0150418.— Doi: 10.1371/journal.pone.0150418. eCollection 2016.
23. Lindsay C.R., Edelstein L.C. MicroRNAs in Platelet Physiology and Function // Semin. Thromb. Hemost.— 2016.— Mar. 7.
24. Liu B., Childs-Disney J.L., Znosko B.M. et al. Analysis of secondary structural elements in human microRNA hairpin precursors // BMC Bioinformatics.— 2016.— Vol. 17, N 1.— P. 112.— Doi: 10.1186/s12859-016-0960-6.
25. Liu B., Fang L. Identification of microRNA precursor based on gapped n-tuple structure status composition kernel // Comput. Biol. Chem.— 2016.— pii: S1476-9271(16)30036-6.— Doi: 10.1016/j.compbiolchem.2016.02.010.
26. Lu T., Lin Z., Ren J. et al. The Non-Specific Binding of Fluorescent-Labeled MiRNAs on Cell Surface by Hydrophobic Interaction // PLoS One.— 2016.— Vol. 11, N 3.— e0149751.— Doi: 10.1371/journal.pone.0149751. eCollection 2016.
27. Ma S., Tian X.Y., Zhang Y. et al. E-selectin-targeting delivery of microRNAs by microparticles ameliorates endothelial inflammation and atherosclerosis // Sci. Rep.— 2016.— Vol. 6.— P. 22910.— Doi: 10.1038/srep22910.
28. Majumdar G., Raghow R. Trichostatin A induces a unique set of microRNAs including miR-129-5p that blocks cyclin-dependent kinase 6 expression and proliferation in H9c2 cardiac myocytes // Mol. Cell. Biochem.— 2016.— Vol. 415 (1—2).— P. 39—49.— Doi: 10.1007/s11010-016-2675-4.
29. Meng J., Li L., Zhao Y. et al. MicroRNA-196a/b Mitigate Renal Fibrosis by Targeting TGF-β Receptor 2 // J. Am. Soc. Nephrol.— 2016.— Mar 3.— pii: ASN.2015040422.
30. Ouimet M., Hennessy E.J., van Solingen C. et al. miRNA Targeting of Oxysterol-Binding Protein-Like 6 Regulates Cholesterol Trafficking and Efflux // Arterioscler. Thromb. Vasc. Biol.— 2016.— Mar. 3.— pii: ATVBAHA.116.307282.
31. Pinazo-Durán M.D., Zanón-Moreno V., Lleó-Perez A. et al. Genetic systems for a new approach to risk of progression of diabetic retinopathy // Arch. Soc. Esp. Oftalmol.— 2016.— Mar. 3.— pii: S0365-6691(16)00049-6.— Doi: 10.1016/j.oftal.2016.01.016.
32. Pitzler L., Auler M., Probst K. et al. miR-126-3p promotes matrix-dependent perivascular cell attachment, migration and intercellular interaction // Stem Cells.— 2016.— Mar 2.— Doi: 10.1002/stem.2308.
33. Prattichizzo F., Giuliani A., Recchioni R. et al. Anti-TNF-α treatment modulates SASP and SASP-related microRNAs in endothelial cells and in circulating angiogenic cells // Oncotarget.— 2016.— Mar. 2.— Doi: 10.18632/oncotarget.7858.
34. Ramanathan S., Ajit S.K. MicroRNA-Based Biomarkers in Pain // Adv. Pharmacol.— 2016.— Vol. 75.— P. 35—62.— Doi: 10.1016/bs.apha.2015.12.001.
35. Reddy M.A., Das S., Zhuo C. et al. Regulation of Vascular Smooth Muscle Cell Dysfunction Under Diabetic Conditions by miR-504 // Arterioscler. Thromb. Vasc. Biol.— 2016.— Mar. 3.— pii: ATVBAHA.115.306770.
36. Rodosthenous R.S., Coull B.A., Lu Q. et al. Ambient particulate matter and microRNAs in extracellular vesicles: a pilot study of older individuals // Part. Fibre. Toxicol.— 2016.— Vol. 13, N 1.— P. 13.— Doi: 10.1186/s12989-016-0121-0.
37. Rossi A.F., Cadamuro A.C., Biselli-Périco J.M. et al. Interaction between inflammatory mediators and miRNAs in Helicobacter pylori infection // Cell Microbiol.— 2016.— Vol. 18 (10).— P. 1444—1458.— Doi: 10.1111/cmi.12587.
38. Rossi A.F., Holeiter M., Layland S.L., Schenke-Layland K. Cardiomyocyte generation from somatic sources - current status and future directions // Curr. Opin. Biotechnol.— 2016.— Vol. 40.— P. 49—55.— Doi: 10.1016/j.copbio.2016.02.014.
39. Soriano-Arroquia A., House L., Tregilgas L. et al. The functional consequences of age-related changes in microRNA expression in skeletal muscle // Biogerontology.— 2016.— Feb 27.
40. Wang G., Yao J., Li Z. et al. miR-34a-5p inhibition alleviates intestinal ischemia/reperfusion-induced ROS accumulation and apoptosis via activation of SIRT1 signaling // Antioxid. Redox. Signal.— 2016.— Vol. 24 (17).— P. 961—973.— Doi: 10.1089/ars.2015.6492.
41. Wang K.J., Zhao X., Liu Y.Z. et al. Circulating MiR-19b-3p, MiR-134-5p and MiR-186-5p are Promising Novel Biomarkers for Early Diagnosis of Acute Myocardial Infarction // Cell Physiol. Biochem.— 2016.— Vol. 38, N 3.— P. 1015—1029.
42. Wang N., Zhou Z., Wu T. et al. TNF-α-induced NF-κB activation upregulates microRNA-150-3p and inhibits osteogenesis of mesenchymal stem cells by targeting β-catenin // Open Biol.— 2016.— Vol. 6, N 3.— pii: 150258.— Doi: 10.1098/rsob.150258.
43. Xiang Y., Eyers F., Herbert C. et al. MicroRNA-487b Is a Negative Regulator of Macrophage Activation by Targeting IL-33 Production // J. Immunol.— 2016.— Mar. 2.— pii: 1502081.
44. Xu X., Li H. Integrated microRNA‑gene analysis of coronary artery disease based on miRNA and gene expression profiles // Mol. Med. Rep.— 2016.— Feb. 23.— Doi: 10.3892/mmr.2016.4936.
45. Yuan M.J., Maghsoudi T., Wang T. Exosomes Mediate the Intercellular Communication after Myocardial Infarction // Int. J. Med. Sci.— 2016.— Vol. 13, N 2.— P. 113—116.— Doi: 10.7150/ijms.14112. eCollection 2016.
46. Zhang W., Wang P., Chen S. et al. Rhythmic expression of miR-27b-3p targets the clock gene Bmal1 at the posttranscriptional level in the mouse liver // FASEB J.— 2016.— Feb. 26.— pii: fj.201500120.
47. Zhang X.R., Fu X.J., Zhu D.S. et al. Salidroside-regulated lipid metabolism with down-regulation of miR-370 in type 2 diabetic mice // Eur. J. Pharmacol.— 2016.— Mar. 3.— pii: S0014-2999(16)30122-4.— Doi: 10.1016/j.ejphar.2016.03.011.
48. Zhao X., Yu H., Kong L. et al. High throughput sequencing of small RNAs transcriptomes in two Crassostrea oysters identifies microRNAs involved in osmotic stress response // Sci. Rep.— 2016.— Vol. 6.— P. 226—287.— Doi: 10.1038/srep22687.
49. Zheng H., Dong X., Liu N. et al. Regulation and mechanism of mouse miR-130a/b in metabolism-related inflammation // Int. J. Biochem. Cell Biol.— 2016.— Vol. 74.— P. 72—83.— Doi: 10.1016/j.biocel.2016.02.021.
50. Zhou L., Irani S., Sirwi A., Hussain M.M. MicroRNAs regulating apolipoprotein B-containing lipoprotein production // Biochim. Biophys. Acta.— 2016.— Feb. 26.— pii: S1388-1981(16)30047-6.— Doi: 10.1016/j.bbalip.2016.02.020.
Дополнительная информация:
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Російська
№4(55) // 2017